Про пріоритетність застосування методів установлення відповідності умов контрольованої операції

Метод «чистого прибутку» є найбільш доцільним для встановлення відповідності цін контрольованих операцій у разі відсутності інформації щодо зіставних неконтрольованих операцій імпорту природного газу в офіційних джерелах інформації.

9 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот»
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі No 817/1737/17 (провадження No К/9901/15678/19) за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Контролюючий орган провів податкову перевірку щодо повноти нарахування та сплати податків під час здійснення контрольованих операцій щодо імпорту
природного газу від нерезидента та експорту мінеральних добрив на користь
іншого нерезидента. Висновки були, зокрема, обґрунтовані тим, що, внаслідок
допущеного відхилення від рівня звичайних цін, в операціях відбулося заниження податкових зобов’язань за податком на прибуток і завищення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування. Платник, не погоджуючись із результатами перевірки, звернувся до суду для скасування податкових повідомлень-рішень, посилаючись на помилковість висновків акту перевірки, які стали підставою для його прийняття, оскільки за контрольованими операціями щодо імпорту природного газу було правильно застосовано метод «порівняльної
неконтрольованої ціни» (аналог продажу), а за контрольованими операціями щодо експорту – метод «чистого прибутку» із досліджуваною стороною.

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 12 вересня 2018 року адміністративний позов задовольнив. Суд першої інстанції виходив з того, що публічні джерела, використані позивачем, є достатніми для використання пріоритетного методу «неконтрольованої порівняльної ціни» (аналогів продажу) з урахуванням визначеного ринкового діапазону цін на природний газ, тому висновки відповідача щодо неможливості його використання є помилковими.

Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої
інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовив. Апеляційний суд виходив з того, що метод порівняльної неконтрольованої ціни при здійсненні контролю за трансфертним ціноутворенням передбачає порівняння контрольованих операцій
лише з неконтрольованими, сторони яких не є пов’язаними особами.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову
апеляційної інстанції в частині стягнення з позивача суму несплаченого судового
збору та зменшив його розмір.

ОЦІНКА СУДУ

Аналіз мети та принципів трансфертного ціноутворення дає підстави для висновку про те, що в тлумаченні положень статті 39 Податкового кодексу
України в редакції, чинній як з 1 січня 2015 року, так і в редакції на час виникнення спірних відносин, зіставними операціями визнавалися неконтрольовані операції сторін, які не є пов’язаними особами. Зміни до Податкового кодексу України, які набули чинності з 1 січня 2015 року, не встановлювали нового регулювання спірних відносин, а лише чіткіше розкривали мету трансфертного ціноутворення.

Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) є пріоритетним
(порівняно з іншими основними методами) у разі можливості його застосування.
Використання методу «порівняльної неконтрольованої ціни» щодо контрольованих операцій імпорту природного газу від нерезидента є неможливим у зв’язку з відсутністю інформації щодо зіставних неконтрольованих операцій в офіційних джерелах, а зіставлення таких операції з операціями реалізації між нерезидентом природного газу і резидентами України не відповідає вимогам податкового законодавства. Тому за цими контрольованими операціями імпорту природного газу контролюючий орган правомірно застосував метод «чистого прибутку» як найбільш доцільний для встановлення відповідності цін контрольованих операцій.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі No 817/1737/17 можна ознайомитися за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua/Review/84899759.