АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Про проблеми кримінальної відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги за ст. 201 -2 КК Роман Мовчан

Про проблеми кримінальної відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги (ст. 201 -2 КК) розповів доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса Роман Мовчан під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками проблеми кримінальної відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги (ст. 201 -2 КК), а саме:

  • 1. Загальна характеристика складу злочину, передбаченого ст. 201-2 КК.
  • 2. Проблеми кримінально-правової кваліфікації ввезення в Україну товарів під виглядом гуманітарної допомоги.
  • 3. Незаконне використання гуманітарної допомоги & кримінальні правопорушення проти власності: проблеми співвідношення.
  • 4. «Значний розмір» як ознака складу злочину, передбаченого ст. 201-2 КК: значення для кримінально-правової кваліфікації.
  • 5. Проблеми караності злочину, передбаченого ст. 201-2 КК.

У рамках характеристики кримінальної відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги  акцентовано на наступному:

1. Загальна характеристика складу злочину (ст. 201-2 КК)

Елементи складу:

  1. Предмет:
    1. гуманітарна допомога;
    1. благодійні пожертви;
    1. безоплатна допомога.
  2. Об’єктивна сторона:
    1. продаж гуманітарної допомоги;
    1. використання благодійних пожертв;
    1. укладання правочинів щодо такого майна;
    1. продаж = оплатна передача майна;
    1. використання = вилучення корисних властивостей;
    1. правочин = дія щодо цивільних прав і обов’язків.
  3. Суб’єкт:
    1. у законі прямо не визначений (дискусійний — загальний чи спеціальний);
    1. de lege ferenda — особа, якій майно ввірене для передачі (волонтери, працівники БФ тощо).
  4. Суб’єктивна сторона:
    1. обов’язкова мета отримання прибутку.

Важливі особливості:

  • ознака «значний розмір» характеризує предмет, а не наслідки;
  • злочин може вчинятись не лише під час воєнного стану (всупереч початковій ідеї закону).

Судова практика:

  • продаж неіснуючої гуманітарної допомоги — шахрайство: вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.07.2022 (справа № 484/1695/22);
  • викрадення гуманітарної допомоги волонтером — крадіжка: вирок Залізничного районного суду м. Львова від 30.06.2022 (справа № 462/2914/22).

2. Проблеми кваліфікації ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги

Суть проблеми:

  • масове використання «гуманітарного статусу» для безмитного ввезення (особливо авто);
  • 71% справ — «автомобільні схеми».

Ключова проблема: чи є такі товари гуманітарною допомогою?

  • формально — так (є декларація),
  • по суті — ні, бо відсутні ознаки: адресність, цільовість, безоплатність.

Помилка практики:

  • суди часто механічно визнають товар гуманітарним лише через декларацію.

Судова практика:

  • вирок Київського районного суду м. Полтави від 17.07.2025 (справа № 552/1832/23);
  • вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09.10.2025 (справа № 404/6789/23).

Правильний підхід:

Кваліфікація за:

  • ст. 222 КК — отримання податкових пільг через обман;
    • ст. 212 КК — ухилення від сплати податків;
    • ст. 201-4 КК — контрабанда підакцизних товарів.

Судова практика правильної кваліфікації:

  • вирок Білоцерківського міськрайонного суду (30.01.2024, справа № 357/14646/23);
  • вирок Галицького районного суду м. Львова (13.09.2024, справа № 461/6411/24);
  • вирок Мостиського районного суду Львівської області (22.10.2025, справа № 448/520/25).

3. Незаконне використання гуманітарної допомоги vs злочини проти власності

Три основні типи діянь:

  1. Фіктивне оформлення як гуманітарної допомоги — 71%
  2. Продаж справжньої гуманітарної допомоги — 16%
  3. Заволодіння допомогою — 13%

Проблема розмежування:

Позиція В. Киричка:

  • продаж ≠ розтрата;
  • якщо спочатку привласнення — ст. 191 КК.

Позиція лектора:

  • ст. 201-2 КК — спеціальна норма;
  • тому продаж гуманітарної допомоги — саме ст. 201-2 КК.

Інша проблема:

  • «псевдоблагодійні збори»: збір коштів і їх привласнення  — це НЕ гуманітарна допомога, а шахрайство (ст. 190 КК).

Судова практика:

  • вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (27.12.2022, справа № 202/8980/22) — замах на продаж гуманітарної допомоги;
  • вирок Ямпільського районного суду Сумської області (02.11.2023, справа № 590/1173/23) — продаж благодійних товарів.

4. «Значний розмір» як ознака складу

  • мінімум: 350 НМДГ.

Юридичне значення:

  • це обов’язкова ознака предмета;
  • без неї – немає складу ст. 201-2 КК.

Дискусійні питання:

1. Чи потрібен для ч.2–3?

  • позиція: так, усі склади мають включати цей показник.

2. Якщо < 350 НМДГ:

  • підхід 1 — ст. 191 КК
  • підхід 2 — взагалі відсутній склад злочину

Таким чином, «значний розмір» — ключова межа криміналізації.

5. Проблеми караності

Основна тенденція:

Переважає звільнення з випробуванням:

  • 68% — умовні вироки;
    • 32% — реальне покарання.

Інша статистика:

  • до 85% — звільнення від відбування покарання.

Проблеми:

  1. Надмірна м’якість покарань
  2. Невідповідність суспільній небезпеці
  3. Однакове ставлення до різних за суттю діянь:
    1. «автомобільні схеми»;
    1. класичні розкрадання.

Судова практика:

  • вирок Вітовського районного суду Миколаївської області (05.08.2025, справа № 477/2571/24) — значні суми, але м’який підхід.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: