Про судову практику щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу розповіла адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності Тетяна Рабко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

• 1. Гонорар адвоката: фіксована та погодинна моделі.
• 2.  Процесуальні аспекти стягнення витрат на правничу допомогу.
• 3. Актуальна судова практика щодо компенсації витрат на правничу допомогу.

У рамках характеристики витрат на професійну правничу допомогу акцентовано на наступному:

1. Гонорар адвоката: фіксована та погодинна моделі

Поняття гонорару адвоката:

Витратами на професійну правничу допомогу є гонорар адвоката. Гонорар виступає формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару, підстави його зміни, порядок сплати та умови повернення визначаються виключно договором про надання правової допомоги.

Фіксована модель гонорару:

Фіксований гонорар передбачає встановлення конкретної суми винагороди за ведення справи або виконання певного обсягу роботи незалежно від фактично витраченого часу адвоката. Така модель прямо передбачена серед можливих способів визначення винагороди в договорі про надання правової допомоги.

Перевагами фіксованого гонорару є:

• прогнозованість витрат клієнта;
• відсутність необхідності погодинного обліку часу;
• спрощення розрахунку винагороди.

Погодинна модель гонорару:

Погодинна оплата передбачає оплату фактично витраченого адвокатом часу. При цьому розмір винагороди залежить від кількості відпрацьованих годин та погодинної ставки.

При визначенні розміру гонорару повинні враховуватися:

• складність справи;
• кваліфікація адвоката;
• досвід адвоката;
• фінансовий стан клієнта;
• інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним і враховувати фактично витрачений адвокатом час.

Зміна розміру гонорару:

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, узгоджений між адвокатом та клієнтом розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю сторін.

Гонорар може бути збільшений у разі:

• виникнення особливо складного доручення;
• істотного збільшення часу роботи адвоката;
• збільшення обсягу виконаних робіт.

Якщо клієнт не погоджується з розміром гонорару, це може бути підставою для відмови адвоката від прийняття доручення або для розірвання договору.

2. Процесуальні аспекти стягнення витрат на правничу допомогу

Судова практика сформувала широкий перелік доказів, якими можуть підтверджуватися витрати на правничу допомогу. Зокрема:

• договір про надання правничої допомоги;
• додаткові угоди до договору;
• акти приймання-передачі послуг;
• детальний розрахунок винагороди;
• рахунки на оплату;
• банківські документи про оплату.

Перелік не є вичерпним.

Розмір витрат встановлюється судом на підставі доказів, поданих сторонами. Такі докази можуть бути подані:

• до закінчення судових дебатів;
• протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, якщо до завершення дебатів сторона заявила про намір їх подати.

У разі неподання доказів у встановлений строк заява залишається без розгляду.

Відсутність у договорі:

• розміру гонорару;
• або порядку його обчислення (фіксованого чи погодинного),

не дає суду можливості встановити дійсні домовленості сторін щодо винагороди адвоката.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка просить суд їх зменшити.

Для обґрунтування неспівмірності можуть використовуватися:

• листування щодо досудового врегулювання;
• кількість нормативних актів, використаних у справі;
• характер спору;
• контррозрахунок;
• порівняння з вартістю аналогічних послуг у регіоні.

3. Актуальна судова практика щодо компенсації витрат на правничу допомогу

1. Компенсуються лише витрати саме на адвоката.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що витрати на юридичні послуги особи, яка не є адвокатом, не належать до витрат на професійну правничу допомогу і не можуть бути компенсовані за правилами ЦПК.

Судова практика:

• Постанова ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

2. Не допускається подвійний облік одних і тих самих послуг.

Суди відмовляють у компенсації послуг, які фактично є складовою інших робіт.

Наприклад, формування правової позиції щодо відзиву на касаційну скаргу не є окремою послугою, а входить до складання самого відзиву.

Судова практика:

• Додаткова постанова КГС ВС від 27.02.2025 у справі № 904/4463/23.

3. Подання документів до канцелярії суду не є правничою допомогою.

Складання позову та вивчення матеріалів є складовими підготовки позову.

Водночас фізичне подання документів до канцелярії суду не потребує спеціальних адвокатських навичок, тому не підлягає компенсації як витрати на правничу допомогу.

Судова практика:

• Постанова Одеського апеляційного суду від 28.05.2026 у справі № 523/15824/25;
• ухвала Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19.

4. Можливе поновлення строку на подання доказів витрат.

Якщо сторона пропустила строк з поважних причин та оперативно подала заяву після отримання рішення, суд може поновити процесуальний строк.

Судова практика:

• Постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 922/4736/23.

5. Гонорар успіху є законним.

Верховний Суд визнає можливість існування «гонорару успіху» як форми винагороди адвоката.

Такий гонорар:

• відповідає принципу свободи договору;
• не суперечить законодавству;
• може бути складовою адвокатського гонорару.

Судова практика:

• ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18;
• ВС від 28.07.2022 у справі № 903/781/21;
• ВС від 06.03.2026 у справі № 465/1176/20.

Водночас при розподілі судових витрат суд не зобов’язаний автоматично компенсувати «гонорар успіху» лише тому, що його передбачено договором між адвокатом та клієнтом. Суд оцінює фактичність і необхідність таких витрат.

Судова практика:

• Додаткова постанова КЦС ВС від 03.03.2026 у справі № 462/5597/23.

6. Компенсується час на дорогу та очікування засідання.

Верховний Суд роз’яснив, що участь у судовому засіданні охоплює:

• підготовку до засідання;
• дорогу до суду;
• очікування початку засідання;
• безпосередню участь у ньому.

Тому час на дорогу та очікування є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації.

Судова практика:

• Постанова КГС ВС від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

7. Суд може зменшити розмір витрат через їх неспівмірність.

Під час вирішення питання про компенсацію суд оцінює:

• складність справи;
• обсяг роботи адвоката;
• необхідність виконаних дій;
• принципи розумності та справедливості.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 06.05.2026 у справі № 726/2253/25.

8. Суд не може зменшувати витрати з власної ініціативи.

Зменшення суми витрат можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Якщо такого клопотання немає, суд не має права самостійно зменшувати витрати на правничу допомогу.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 14.01.2026 у справі № 461/5280/24.

9. Компенсації підлягають навіть ще не сплачені витрати.

Верховний Суд підтвердив сталу практику:

витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того:

• вже сплачені вони;
• чи лише підлягають оплаті в майбутньому.

Головне — підтвердити обсяг робіт та їхню вартість.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 04.03.2026 у справі № 754/58/22;
• Постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19;
• Постанова ОП КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 та інші.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.