Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько звернув увагу на експоненціальне зростання кількості звернень фізичних осіб щодо неплатоспроможності. За даними зведеної статистики господарських судів України, у 2021 році надійшло 1 157 таких заяв разом із заявами фізичних осіб – підприємців, тоді як у 2025 році – 2 831.
Про це повідомляє Судова влада.
Суддя зазначив, що після просідання у 2022 році, спричиненого початком повномасштабного вторгнення та тимчасовим призупиненням роботи окремих судів, у 2024–2025 роках спостерігається виразна позитивна динаміка надходжень таких заяв до господарських судів.
Він також порівняв наведену статистику з показниками деяких європейських країн, зазначивши для прикладу, що в Польщі щороку розглядається 20–25 тис. справ про неплатоспроможність фізичних осіб, а в Німеччині – понад 100 тис. На думку судді, це свідчить про те, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб в Україні перебуває лише на початковому етапі свого розвитку, а кількість таких справ вірогідно має очевидний резерв для зростання в найближчій перспективі.
Говорячи про судову практику, Олександр Банасько наголосив, що добросовісність боржника є ключовою умовою застосування процедур неплатоспроможності фізичної особи. Він нагадав позицію судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС у справі № 903/806/20, відповідно до якої правом на звільнення від боргів і відновлення платоспроможності може скористатися лише чесний і сумлінний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов’язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення вимог кредиторів.
Спікер наголосив на тому, що за європейськими стандартами застосування процедур неплатоспроможності це привілей для добросовісного боржника.
Суддя підкреслив ключову роль арбітражного керуючого у процедурі реструктуризації боргів. Саме керуючий реструктуризацією, за його словами, забезпечує підготовку плану реструктуризації, який має враховувати економічно обґрунтовані пропозиції сторін, а надалі подається на схвалення зборам кредиторів та для затвердження – суду.
Серед важливих правових позицій ВС Олександр Банасько згадав позиції у справах № 921/39/21 щодо дій суду у випадку, коли після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсні кредитори не подали заяв із грошовими вимогами; № 910/6639/20 – щодо мети подання декларації про майновий стан і системного тлумачення поняття «член сім’ї боржника»; № 902/221/22 – щодо підвищеного стандарту доказування вимог, підтверджених борговою розпискою; № 916/1456/21 – щодо основної винагороди приватного виконавця як грошового зобов’язання, а також у справі № 921/542/20 щодо природи валютного кредиту та особливостей реструктуризації такої заборгованості.
У частині процесуальних питань суддя звернув увагу на справу № 5023/5722/11 (922/3331/20), у якій ВС зазначив, що фізична особа – підприємець не позбавляється права звернення до суду під час процедури погашення боргів. Також було згадано справу № 922/4460/21 щодо касаційного оскарження ухвал про затвердження плану реструктуризації.
Окремий блок виступу був присвячений проблемним питанням, що виникають під час розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб в умовах воєнного стану. Ішлося, зокрема, про боржників, які є внутрішньо переміщеними особами, військовослужбовцями, перебувають за кордоном або щодо яких застосовано санкції.
Олександр Банасько навів приклади із судової практики щодо визначення територіальної юрисдикції справ за участю внутрішньо переміщених осіб, розгляду заяв боржників, які перебувають за кордоном (справи № 924/819/24, № 903/901/24 та № 904/5467/23 та ін.), а також розповів про практику щодо військовослужбовців (справи № 911/2634/22 і № 916/2660/23).
Також суддя зауважив про відсутність належного правового регулювання щодо реалізації знищеного чи пошкодженого майна, майна на непідконтрольній Україні території, за кордоном або вилученого для військових потреб.
Суддя приділив увагу актуальній проблемі внесення змін до вже затвердженого плану реструктуризації боргів у разі заявлення кредиторських вимог іншими кредиторами після його затвердження. Він зазначив, що поки що практика судів першої та апеляційної інстанцій із цього питання є різною, та поінформував про те, що ВС відкрив касаційне провадження у справі № 918/174/25, в якій наявна зазначена вище проблема, що має нарешті має бути вирішена.
На завершення Олександр Банасько наголосив, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб має залишатися механізмом для добросовісного боржника, а питання її вдосконалення та спрощення потребує насамперед зміни законодавчого регулювання.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.