Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема, зазнали психологічного насильства.
У вирішенні питання щодо можливості надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, слід виходити з наявності в дитини статусу внутрішньо переміщеної особи. Також необхідною є наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини, оскільки з огляду на поняття дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів саме внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту така дитина мала, зокрема, зазнати психологічного насильства.
Віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
24 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного від 09 квітня 2019 року у справі No 360/3668/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи – ОСОБА_2 до Сватівської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту прав дитини при Сватівській райдержадміністрації від 06 вересня 2018 року про неможливість надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів дитині – мешканцю Сватівського району ОСОБА_2 та зобов’язати відповідача надати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ОСОБА_2.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивачка 17.08.2018 звернулась до Сватівської райдержадміністрації із заявою про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, її дитині, ОСОБА_2, у зв’язку із тим, що дитина зазнала психологічного насильства зазнаного внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Дитина народилась у м. Сватове Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Відповідно до витягу з протоколу від 06.09.2018 ухвалено рішення про
неможливість надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів дитині – мешканцю Сватівського району ОСОБА_2.
Відмову обґрунтовано тим, що жодним нормативно-правовим актом не визначено, що на території міста Сватове Луганської області відбувалися воєнні дії, збройний конфлікт або тимчасова окупація, тому жодних підстав надавати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітям, проживаючим у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, за відсутності документів, які підтверджують внутрішнє переміщення дитини або залишення нею свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також документів, що підтверджують загибель (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерть внаслідок поранення, контузію або каліцтво батьків дитини або одного з них, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі, Сватівська райдержадміністрація немає.
Вважаючи вказане рішення комісії з питань захисту прав дитини при Сватівській
райдержадміністрації протиправним, позивачка звернулась до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року
позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції виходив із того, що підставою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, є те, що дитина, яка зазнала психологічне насильство,
отримане у населеному пункті, віднесеному до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року No 1275 (далі – Перелік). При цьому факт отримання психологічного насилля не потребує доведення. Поданих позивачем документів достатньо для вирішення питання щодо надання ОСОБА_2 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та наявні підстави для задоволення позову.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного
адміністративного суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що загальновідомим є той факт, що безпосередньо у місті Сватове не проводилось воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, а тому надавати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, дітям, які проживають у місті Сватове, та не є внутрішнього переміщеними або такими, що залишили своє місце проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також документів, що підтверджують загибель (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерть внаслідок поранення, контузію або каліцтво батьків дитини або одного з них, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі (позивач не надавала такого документа відповідачу), не можна.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів визначено Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 No 268 (далі – Порядок No 268).
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення
антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема, зазнала психологічного насильства.
Верховний Суд зазначив, що у вирішенні питання щодо можливості надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, слід виходити з наявності у дитини статусу внутрішньо переміщеної особи. Також
необхідним є наявність причинно-наслідкового зв’язку між воєнними діями, збройним конфліктом на території населеного пункту, включеного до Переліку, та фактом настання обставин (насильство, каліцтво тощо), які мали негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини, оскільки, виходячи із поняття дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, то саме внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту така дитина мала зокрема зазнати психологічного насильства.
Факт проживання на території, де не проводились воєнні дії, збройні конфлікти,
тимчасова окупація, не може бути підставою для набуття статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Сам по собі факт
включення населеного пункту до Переліку, не є підставою визначення зазнання
дитиною психологічного насильства на основі положень Порядку No 268 та підставою для надання дитині статусу.
Віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів,
не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу
дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення комісії з питань захисту прав дитини при Сватівській райдержадміністрації від 06.09.2018, яким відмовлено у наданні статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів малолітньому сину позивачки ОСОБА_2, є правомірним, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі No 360/3668/18 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040.