У разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay, суб’єкт господарювання зобов’язаний використовувати РРО та вкладати в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів.
16 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі No520/7835/19 за позовом фізичної особи-підприємця до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкової консультації.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Платник податків звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати індивідуальну податкову консультацію. Позивач посилався на те, що при прийманні оплати за товар через мережу Інтернет із використанням систем LiqPay чи WayForPay продавець отримує грошові кошти з розрахункового рахунку фінансової установи (тобто відбувається безготівковий розрахунок для продавця), платіжна картка за місцем реалізації товарів не використовується (тобто операція не підпадає під визначення розрахункової операції), а тому в продавця немає обов’язку використовувати РРО. Контролюючий орган уважав, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт LiqPay, WayForPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб ’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ установленої форми (чек з РРО) і відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності).
Харківський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова консультація є поверхневою та неповною, що не відповідає положенням пункту52.1 статті 52 Податкового кодексу України, оскільки як платником, так і контролюючим органом не вказано конкретно, у якому питанні (визначення конкретної ситуації) необхідно практично застосувати окремі норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перший апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв у цій частині нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані банку послуги через систему LiqPay і WayForPay є фактично послугами з технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків за допомогою платіжних карток, а тому здійснення оплати за допомогою відповідних систем не змінює суті господарської операції, а отже, регулювання правовідносин, що виникають при цьому між сторонами.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення– без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay, суб ’єкт господарювання зобов’язаний використовувати РРО та вкладати в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми та змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів.
Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору з умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку збігається з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв’язку. Визначення місця проведення розрахунків у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначається і як місце, де безпосередньо здійснюється розрахунок, так і як місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток. У такому разі місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.
У передбачених законодавством випадках продавець зобов’язаний вкласти в поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 квітня 2021 року у справі No520/7835/19 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96339484