Включення суддів до складу дисциплінарних комісій адвокатури є зазіханням на незалежність всього інституту адвокатури.
Так члени РАУ оцінили позицію Голови парламентського комітету з питань правової політики Андрія Костіна щодо реформування КДКА регіонів, оприлюдненої у Судово-юридичній газеті 29 липня 2020 року. У своїй заяві народний депутат пропонує підвищувати довіру до дисциплінарних органів адвокатури, зокрема, за рахунок включення до їхнього складу працюючих суддів та суддів у відставці. Як аналогію він наводить квотний принцип формування Вищої ради правосуддя та КДК прокурорів, куди входять і адвокати.
Під час обговорення цього питання порядку денного член РАУ від Хмельницької області Оксана Каденко наголосила, що адвокатура бере участь у дисциплінарних комісіях прокурорів і суддів за квотним принципом як незалежний суспільний інститут. Натомість втручання представників держави, якими у даному випадку є судді, є неприпустимим, адже це наступ на незалежність інституту адвокатури, що гарантується профільним законом від 2012 року.
«Державні органи мають бути відкриті перед суспільством. Це тезис будь-якої сучасної правої демократичної країни. Але не навпаки – не громадське суспільство має бути відкрите перед державою і впускати до себе державне управління, бо держава і так регулює суспільні відносини. Що зробив Костін? Він підмінив поняття і сказав, що якщо громадське суспільство у вигляді незалежного інституту адвокатури бере участь у державному процесі, яким є дисциплінарні органи суддів і прокурорів, тоді і держава повинна втрутитися у громадський незалежний інститут і брати участь в її діяльності. Тобто, якщо громадську організацію ми пускаємо в наглядові ради держаних органів, то це означає, що державний орган повинен влізти в правління цієї громадської організації. Це хибна логіка і містить неприпустимі дефекти», – пояснила Оксана Каденко.
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова нагадала, що до 2012 року до складу КДКА вже входили представники Мін’юсту і органів місцевої влади. Але модель адвокатури у чинному законі ґрунтується саме на максимально широкій самоврядності і незалежності від державних органів, що підтвердили міжнародні правові організації. Тому повернення до пострадянських стандартів, на її думку, суперечитиме зобов’язанням, які взяла на себе Україна.
«Прийняття нашого профільного закону в 2012 році було обумовлено, в тому числі, і відповідними міжнародними зобов’язаннями, взятими Україною перед Радою Європи. Зокрема, це захист статусу правничої професії та побудова незалежного професійного інституту адвокатури. І ми пам’ятаємо, що згідно закону від 19 грудня 1992 року у складі КДКА були судді і представники міністерства юстиції. Тому позиція Костіна щодо включення суддів до дисциплінарних органів адвокатури – це не тільки крок назад, це невиконання зобов’язань, які взяла Україна перед міжнародною спільнотою», – підкреслила Лідія Ізовітова.
Окрім того, члени РАУ звернули увагу на те, що судді не користуються високим рівнем довіри суспільства, відтак, аргументувати включення суддів до КДКА мотивами підвищення довіри до адвокатури – абсурдно.