Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Марчук взяла участь в онлайн-семінарі для суддів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Захист цивільного населення під час військової агресії РФ проти України».
Про це повідомляє прес-служба Судової влади.
Наталія Марчук окреслила деякі питання застосування КПК України під час розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством в умовах збройного конфлікту. Доповідачка зауважила, що суди ще не розглядали кримінальних проваджень, пов’язаних із такою специфічною категорією злочинів. Водночас судді мають бути готові до їх розгляду з урахуванням особливостей цих злочинів.
Суддя ККС ВС розповіла про пам’ятку, розроблену для органів досудового розслідування, щодо розслідування фактів сексуального насильства в умовах збройного конфлікту. На ці рекомендації варто звернути увагу і суддям, котрі згодом розглядатимуть відповідні кримінальні провадження.
«Ми розуміємо, що розслідування злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством в умовах збройного конфлікту, – специфічне і відрізнятиметься від, так би мовити, звичного розслідування, передбаченого КПК України», – зазначила Наталія Марчук.
Вона поінформувала, які слідчі (розшукові) дії проводяться під час такого розслідування та з якими особливостями. Так, зокрема, досудове розслідування має починатися з огляду місця події за умови попереднього допиту потерпілої особи. Огляд місця події потрібно проводити з дотриманням норм КПК України та зважаючи на положення щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного стану.
«Коли таке кримінальне провадження потрапить на розгляд до суду, то суду необхідно буде зважати на допустимість доказів з урахуванням специфічних винятків, передбачених змінами, внесеними до КПК України, які стосуються провадження в умовах воєнного стану», – наголосила суддя ККС ВС.
Крім того, за її словами, рекомендується, щоб допит свідків, потерпілих здійснювався в порядку ст. 225 КПК України – під час досудового розслідування в судовому засіданні із зверненням з клопотанням до слідчого судді про проведення такого допиту. При цьому обов’язково має забезпечуватися аудіо- та відеофіксація, щоб такий допит був повним і максимально інформативним.
«Законодавець дозволив використовувати в суді показання, отримані під час досудового розслідування, у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації (ч. 11 ст. 615 КПК України). Тому слідчі органи мають приділити велику увагу такому допиту та його фіксації, щоб потім, у разі потреби, можна було використати його як джерело доказу в судовому засіданні», – зауважила Наталія Марчук.
Загалом, сказала вона, справи, пов’язані із сексуальним насильством, складні для доказування і судового розгляду, оскільки фактично вся доказова база ґрунтується на показаннях потерпілих. Саме з показань потерпілих можна отримати повну інформативну картину скоєного злочину, щоб збирати необхідні докази.
«Злочини, пов’язані із сексуальним насильством, – специфічні. Потерпілі перебувають у складному психологічному стані. Важко уявити, яких зусиль їм потрібно докласти, аби наважитися детально розповісти про це стороннім людям. Тому перед допитом потерпілих варто залучати психолога, який міг би попередньо попрацювати з ними, щоб зрозуміти, наскільки потерпіла чи потерпілий готові надавати показання в кримінальному провадженні. Особливо складно розслідувати та розглядати провадження, у яких потерпілими є діти», – зазначила доповідачка.
На думку судді ККС ВС, у кримінальних провадженнях, у яких досудове розслідування проводилося на територіях, які постраждали від бойових дій, де фактично вже неможливо зібрати речові докази, доказова база ґрунтуватиметься насамперед на показаннях потерпілих, свідків. «З одного боку, допит – одне з найважливіших джерел отримання доказів під час розслідування злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством в умовах збройного конфлікту. З іншого боку, фізично, професійно та психологічно складно організувати такий допит, щоб не нашкодити потерпілим і при цьому отримати максимум інформації, яка дасть змогу довести розслідування до логічного завершення», – сказала Наталія Марчук.
Доповідачка переконана, що робота суду під час розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством, також має бути спрямована, зокрема, на те, щоб створити для потерпілих такі умови в судовому засіданні, за яких вони могли б спокійно, без побоювань надавати показання. Проведення судового розгляду, в тому числі процедури дослідження доказів, повинно бути сплановане максимально ефективно, адже, наприклад, часті перенесення судових засідань можуть негативно позначитися на бажанні потерпілих надати показання в судовому засіданні безпосередньо або ж навіть за допомогою відеоконференцзв’язку.