Трагічна подія у Шевченківському районному суді м. Києва стала детонатором можливих законодавчих змін, які можуть мати надзвичайні наслідки для суспільства, громадян та адвокатури України.
На це звернула увагу голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час спільного засідання шести Комітетів Національної асоціації адвокатів України, присвяченого обговоренню проекту Закону №5661 від 14.06.2021 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування».
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
«Наділення судів додатковими повноваженнями щодо реагування на зловживання адвокатами їх процесуальними правами спотворює існуючу модель незалежної адвокатури та є формою заміщення дисциплінарних процедур відносно адвокатів надмірним судовим втручанням», – зауважила голова Комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги Оксана Каденко, характеризуючи зміст проекту №5661.
Адже чинний КПК вже передбачає форми і способи реагування суду на безпідставні клопотання, скарги, відводи тощо. До повноважень суддів віднесено право відмовити у задоволенні клопотання, не розглядати повторно заявлений відвід, відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню. «Це і є формою судового розв’язання процесуально неоднозначних питань», – переконана голова комітету.
А от притягнення учасників судового процесу до дисциплінарної чи суміжної відповідальності завданнями кримінального судочинства не охоплюється, – вважає вона. – Для цього законодавцем створений інший механізм, який виведено за межі впливу судової влади. Він передбачений Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та рішеннями органів адвокатського самоврядування.
Так, зокрема, відповідно до ст. 34 Закону, порушення правил адвокатської етики, а також невиконання чи неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків, передбачених законом, є дисциплінарним проступком адвоката. Цим же законом детально врегульована процедура притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності (розділ VI), а її реалізація віднесена до виключної компетенції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (ст. 50).
«Таким чином, – робить висновок О.Каденко, – притягнення адвокатів до відповідальності за неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення процесуального законодавства тощо відноситься до завдань адвокатського самоврядування та є виключною його функцією».
Нагадаємо, аналогічну за змістом позицію нещодавно висловлював Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. На його погляд, механізми відповідальності адвокатів за зловживання процесуальними правами мають працювати у рамках відповідної діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісії адвокатури.
«Наділення слідчих суддів та суд повноваженнями визнавати дії адвоката зловживанням процесуальними правами та притягувати їх за це до відповідальності у вигляді грошового стягнення є спробою перекладення на судову владу функцій, які їй не властиві, – говорить О.Каденко. – Більше того, це фактично нівелює незалежність та самоврядність адвокатури у сфері самостійного вирішення дисциплінарних та подібних питань та значною мірою заміщує інститут дисциплінарних проваджень адвокатів інститутом судового контролю за етичністю їх поведінки. Додаткові повноваження суду, які не охоплюються завданнями кримінального провадження, очевидно мають на меті створення інструментарію впливу на поведінку адвокатів, що повністю суперечить і Конституції, і профільному законодавству».