Рішення територіального органу Державної служби зайнятості про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не оскаржене роботодавцем у порядку, встановленому Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року No 339, або в судовому порядку, є обов’язковим до виконання.
02 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Артемівського міського центру зайнятості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі No 805/1290/17-а за позовом Артемівського міського центру
зайнятості до Новолуганської сільської ради про стягнення несвоєчасно
перерахованих страхових внесків та пені.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивачем проведено перевірку відповідача щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2003 по 31.03.2014, за результатами якої складено Акт перевірки від 31.03.2014.
Актом перевірки встановлено, що на початок періоду, який підлягає перевірці,
виявлено недоїмку в сумі 2529,52 грн в зв’язку з тим, що відповідач платіжними
дорученнями перерахував страхові внески на рахунок Артемівського міського
центру зайнятості через Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна», але кошти не надійшли внаслідок ліквідації банку.
За несвоєчасну сплату страхових внесків позивачем нарахована пеня в сумі 2086,26 грн згідно з пунктом 1 статті 38 Закону України від 02.03.2000 No 1533-III
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття» (далі – Закон No 1533-III).
На підставі висновків Акту перевірки позивачем прийнято рішення від 24.04.2014 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, в тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу.
Оскільки нараховані недоїмка та пеня не сплачені відповідачем добровільно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, в задоволенні
позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у разі ненадходження страхових коштів на рахунок позивача з вини банку та з урахуванням наявності у відповідача платіжних доручень з відміткою банку про їх прийняття та проведення, а також виписки банку на підтвердження факту списання коштів з банківського рахунка відповідача, у позивача немає законних підстав для вимоги повторного перерахування таких коштів та нарахування пені.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалив нове рішення – про задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 7.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 18.12.2000 No 339, у разі коли роботодавець не згоден з розрахунком суми недоїмки, пені та штрафу, зазначених у рішенні, він має право протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання рішення, звернутися до територіального органу Державної служби зайнятості в районах, містах, районах у містах, який його прийняв, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які роботодавець уважає за потрібне надати.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у встановленому закон порядку в межах повноважень провів перевірку своєчасності сплати відповідачем страхових внесків, за наслідками перевірки склав акт та виніс рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та пені.
Водночас, відповідач, будучи обізнаним з результатами перевірки рішення про
стягнення з нього простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та пені у встановлений строк не оскаржив і станом на час розгляду справи таке рішення є чинним, відтак, в силу приписів статті 38 Закону No1533-ІІІ заборгованість і пеня підлягають стягненню з відповідача в безспірному порядку.
За таких обставин, позовні вимоги у цій справі підлягали задоволенню.
Крім того, предметом позовних вимог у цій справі було не оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, а стягнення за позовом такого суб’єкта простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та пені.
В разі, якщо відповідач вважав, що рішенням, діями чи бездіяльністю позивача, як суб’єкта владних повноважень, порушено його права він був вправі у встановлені строки оскаржити такі до суду і в рамках такої справи, на підставі
належних щодо предмета доказування доказів, доводити незаконність такого
рішення.
В інакшому випадку, заперечення проти позову у цій справі з підстав незгоди з рішенням про стягнення заборгованості фактично буде оскарженням такого
рішення за межами встановленого строку на його оскарження.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 2 серпня 2022 року у справі No 805/1290/17-а можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105533304.