У справі No 910/696/18 ДП звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ про стягнення 170 609,58 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків поставки продукції за договором.
ТОВ подало зустрічний позов про стягнення з ДП 470040,00 грн неправомірно
отриманих коштів за банківською гарантією.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2018, залишеним без змін
постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019, первісний позов задоволено, стягнуто з ТОВ на користь ДП 170 609,58 грн пені.
Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ДП на користь ТОВ 156 680,04
грн неправомірно отриманих коштів за банківською гарантією.
Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм права при вирішенні спору, ВС виходив з такого.
Загальний порядок, умови надання й отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульовано Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 No 639. Згідно з підпунктом 9 пункту 3 якого гарантія – спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Безумовна гарантія – це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення
принципалом свого зобов’язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти
бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 розділу І Положення).
Відповідно до підпункту 8 пункту 3 розділу І зазначеного Положення гарантійний
випадок – одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу III названого Положення у разі настання
гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією,
бенефіціар може подати безпосередньо до банку-гаранта або до банку-резидента
(залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу для отримання
відшкодування, забезпеченого гарантією, а також усі документи, передбачені
умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено в Законі України “Про публічні закупівлі”.
Частина другою статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено,
що розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати п’яти відсотків вартості договору.
Суди попередніх інстанцій встановили, що за умовами виданої відповідачем гарантії він прийняв безумовні та безвідкличні зобов’язання виплатити бенефіціару суму, що не перевищує 470 040,00 грн у разі порушення принципалом зобов’язань за договором поставки.
Додатковою угодою від 26.07.2017 сторонами було зменшено ціну договору до 6 267 199,20 грн. П’ять відсотків від ціни договору за додатковою угодою становить 313 359,96 грн.
В порушення частини другої статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі” ДП
отримало 470 040,00 грн, що на 156 680,04 грн більше суми, яка підлягала сплаті.
За таких обставин господарські суді дійшли обґрунтованого висновку, що
поверненню ТОВ підлягає 156 680,04 грн неправомірно отриманих коштів за
банківською гарантією.
Постанова КГС ВС від 24.06.2019 у справі No 910/696/18
https://reyestr.court.gov.ua/Review/82800698