Верховний Суд вже другий місяць поспіль приховує інформацію про розмір зарплати голоси ВС Валентини Данішевської посилаючись на те, що її оприлюднення може «дискредитувати суд».
Про це повідомляють Українські Новини.
Незважаючи на встановлену законом пряму заборону приховувати інформацію про одержувачів і розмір отриманих бюджетних коштів, в судовій канцелярії заявили про незаконність збору інформації «з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду».
В канцелярії суду посилаються на ст.6 закону «Про судоустрій і статус суддів», згідно якої «збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються».
При цьому в суді ігнорують п. 5 ст. 6 закону «Про доступ до публічної інформації», який прямо забороняє обмежувати доступ до інформації про витрачання бюджетних коштів і їх одержувачів. А також п. 4 ст. 13 цього ж закону, який відсікає можливості приховати таку інформацію за «профільними» законами, вказуючи: «Всі розпорядники інформації, незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації зобов’язані керуватися цим Законом».
«Оскільки у вашому запиті немає відповідного обґрунтування, у наданні інформації, якої стосується цей запит, відмовлено», — йдеться у відповіді за підписом керівника Департаменту аналітичної і правової роботи ВС Расима Бабанлі на запит Українських Новин про розмір зарплати (суддівської винагороди) глави ВС Валентини Данішевської за жовтень 2020 року.
При цьому в суді ні як не пояснюють, яким самим чином надання інформації про зарплату Данішевської може «дискредитувати», або вплинути на роботу суду.
Дані про зарплати регулярно надають за інформаційними запитами в Конституційному суді, Вищому антикорупційному суді, апеляційних судах, Офісі Президента, Кабінеті Міністрів, Верховній Раді, окремих міністерствах і місцевих адміністраціях. До вересня 2020 року надавав без обмежень такі дані й сам Верховний Суд.
Проте з жовтня вища судова інстанція України, вирішила шукати аргументацію, чому вони не зобов’язані розкривати інформацію про розмір суддівської винагороди свого голови.
Крім посилань на закон «Про судоустрій і статус суддів», у ВС також вирішили вирвати з контексту пункти двох рішень ЄСПЛ, які не мають жодного відношення до теми запиту про розмір зарплати глави ВС. Зокрема, у відповіді згадується рішення у справі «Центр демократії і верховенства права проти України» (№ 75865/11), де громадська організація оскаржувала відмову Конституційного суду надати правові висновки експертів, на підставі яких було дозволено формувати коаліцію в парламенті за участю позафракційних депутатів. У відповіді ВС використали абзац цього рішення, де суд оцінював, чи мала громадська організація якесь професійне ставлення до досліджуваного питання і чи були порушені її права в розумінні Європейської конвенції.
Також ВС згадав справу «Северин проти України» (№ 50256/08) коли Конституційний суд відмовився надавати розгорнутий аналіз щодо кількості звернень громадян, винесення рішень і відмов у порушенні справ за певний період, а надані з Реєстру КСУ дані заявника не влаштували. І де ЄСПЛ дійшов висновку, що заявник не ставив за мету отримати цифрові дані, а сам КС не знав і не міг знати, що дані запитуються активістом для подальшої їх публікації в ЗМІ.
При цьому, в канцелярії ВС проігнорували численні рішення ЄСПЛ, де стверджувалося: що свідоме порушення імперативних норм законодавства не є приводом для дослідження судом мотивів порушника, а також де фіксувалося, що звернення ЗМІ апріорі передбачають поширення запитаної інформації для широкого кола суспільства. Як, наприклад, у справах “Молодіжна ініціатива за права людини проти Сербії” (№ 48135/06) та “Угорський союз громадянських свобод проти Угорщини” (№ 37374 / 05), які використовувалися як базові при розгляді згаданих ВС рішень.
Раніше Валентина Данішевська періодично вносила зміни в декларації про майновий стан, оскільки розмір її суддівської винагороди перевищував порогові норми, обов’язкові для декларування.
Так, за вересень 2020 року було задекларовано отримані 302 тис. грн, за липень 2020 року — 406 тис. грн і ще 197 тис. грн, за березень 2020 року — 210 тис. грн.