Саме під час війни я знайшла баланс між професійним та приватним життям: адвокат Ганна Лисенко

Ганна Лисенко, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, партнер АО «Адвокатська сім’я Лисенко» поділилася практичними викликами у сфері трудового права, власним досвідом проживання війни і порадами як віднайти час на роботу, для себе та родину в умовах воєнного стану.

Ганно, досвід війни став новим для більшості українців. Цінністю став кожен ранок, прожитий день, любов до рідних, відповідальність за їх безпеку. Чи вплинув воєнний час на зміну Вашого уявлення про життя, професію, дружбу, родинні стосунки?

Змінились пріоритети. На перше місце стала родина та особистий розвиток. Почала цінувати кожну хвилину. Перестала витрачати час на те, що мене не розвиває і не приносить задоволення. Знову навчаюсь, створюю новий проєкт, веду судові справи, які саме мені цікаво.

Три місяці я не мала можливості жити вдома та працювати в улюбленому офісі в Бучі. Тому навчилась працювати де завгодно і при будь-яких умовах. Як виявилось, для адвоката достатньо розум, комп’ютер та інтернет, щоб подати позов або провести навчання. Паперова робота в минулому.

З початком повномасштабного вторгнення росії регулювання трудових відносин в Україні зазнало суттєвих змін. Ваша експертність визнана саме у цій сфері. З якими викликами зіткнулися при наданні правової допомоги і консультуванні учасників ринку праці?

Дійсно, сфера трудового права з початку війни стала найпоширенішою серед запитів на юридичні послуги.

В перші дні війни було дуже багато запитів на консультації від працівників та роботодавців з тимчасово окупованих територій і зони ведення активних бойових дій: Маріуполь, Харків, Херсон, Миколаїв, Київ, Київська область. Потрібно було відповідати швидко і якісно, нерідко доводилось консультувати і вночі. Перші два місяці воєнного стану фактично були в цілодобовому робочому режимі. Працівники переважно потребували правової допомоги у питаннях оформлення своєї відсутність на роботі у зв’язку із виїздом на інші території України або за її межі. Роботодавці консультувалися як оптимізувати витрати на персонал, що робити з працівниками, які виїхали, як перевести підприємство на інші території.

В інфопросторі поширені роз’яснення, коментарі, огляди законопроектів та змін до законодавства про працю від адвоката Ганни Лисенко. Як вдалося упорядкувати думки, спонукати себе до активної юридичної практики, лекторства і участі у публічних правоосвітніх заходах?

Не могла по іншому. У звичному житті маю деякі страхи (боюсь літати, закритого простору). Але в реальних важких ситуаціях завжди беру себе в руки. Як в перший день війни, коли ранком в Бучі почула вибухи, разом з чоловіком прийняли рішення виїхати. І це було найправильніше рішення в той день.

Вже на другий тиждень війни я працювала. Розуміла, що воювати я не вмію, але можу допомогти в тому, в чому добре розбираюсь – трудовому праві. Постійні зміни трудового законодавства не дозволяли розслабитись. Це був як нескінченний «марафон» консультацій, статей, вебінарів, коментарів. В той час я працювала 80% безкоштовно. Але це мене рятувало в ті моменти.

Відомо про Вашу залученість до розроблення проєкту контракту добровольця тероборони. Це потребує знань не лише трудового законодавства, а й специфіки життєдіяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Ваші поради колегам, які розпочинають практику вирішення військово – трудових спорів, зіштовхнулися з необхідністю освоєння кардинальних змін законодавства про працю та складної теми воєнного права?

2 травня померла моя бабуся, яка була в окупації в Запорізькій області. І в цей день поступив запит до Комітету з трудового права НААУ щодо допомоги скласти форму контракту добровольців ТрО. За один день я зробила проект форми контракту добровольців, яку в подальшому затверджено Наказом МОУ №84 від 07.03.2022 р. (звісно, з правками).

Стали в нагоді практичні навички складання договорів та контрактів у різних сферах права, швидке вивчення воєнного законодавства, самоорганізованість, сміливість, логічне мислення та 11 – річний досвід адвокатської діяльності.

Раджу колегам, які вирішили спеціалізуватись на воєнному та трудовому праві, не лінуватись навчатись, підвищувати кваліфікацію та постійно слідкувати за змінами законодавства. Це складні, відповідальні сфери юридичної практики, але наразі надзвичайно актуальні.

Професійний ритм життя нерідко не залишає часу на дозвілля. Більшість адвокатів має ненормований робочий день, незначний час для відпочинку, відсутність вихідних. Чи вдається Вам збалансувати приватне і професійне життя в умовах воєнного стану?

Саме під час війни прийшло розумінні, що я працюю на себе, тому сама обираю робочий графік. Раніше працювала з понеділка по п’ятницю ненормовано, у вихідні відпочивала, якщо вдавалось.

Зараз навчилась розділяти день на: роботу, час для себе та родину. Так набагато продуктивніше.

З першого дня повернення додому в Бучу, я повернулась майже до звичного життя: займаюсь спортом (йога та біг), працюю в офісі або вдома, більше гуляю в парках та з собаками, навчаюсь сама та навчаю інших. Саме під час війни я знайшла баланс між професійним та приватним життям.

У завершення розмови, Ваші слова і підтримки і поради колегам, як прожити війну так, щоб вона лишилася досвідом, а не особистою травмою чи професійною кризою?

Ми не можемо вплинути на хід війни, не можемо її не помічати, не можемо втекти від неї розумом. Ми можемо продовжувати жити в новій реальності «під час війни». Жити і робити те, що вміємо, що приносить нам задоволення та допомогу іншим. Головне не зупинятись, працювати, навчатись та освоювати нові сфери права. Не боятись втратити клієнтів, адже професія адвоката актуальна і у воєнний час.

Вмінням збалансувати професійне і особисте життя адвоката, способами набути експертності в питаннях захисту прав працівників і роботодавців в умовах воєнного часу цікавилася Лариса Гретченко, керівник проєктів і програм Вищої школи адвокатури НААУ