16 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа – Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суди встановили, що в Ізраїлі померла мати позивача ОСОБА_3.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_3, однак йому було відмовлено у заведенні спадкової справи у зв’язку з пропуском строку на прийняття спадщини.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини юридичну необізнаність позивача щодо строку, порядку прийняття спадщини, наявності спадкового майна.
Постановою Верховного Суду рішення районного суду та постанову апеляційного суду скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено, визначено додатковий строк для прийняття спадщини з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відмовляючи позивачу у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги, що незадовго до смерті матері позивачу виповнилося 18 років, внаслідок її хвороби та смерті ОСОБА_1 перебував у довготривалому стресовому стані.
Окрім того, у зв’язку зі смертю матері на території держави Ізраїль він тривалий час не міг отримати свідоцтво про її смерть з проставленим апостилем для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме тяжкий стресовий стан, спричинений втратою матері у 18-річному віці, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем, суди дійшли помилкових висновків про те, що відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), а також наведені позивачем причини, які є об’єктивними та істотними труднощами, Верховний Суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967200.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.