Щодо кола обставин, які мають бути доведені ліквідатором та підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші
особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають
можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом
встановлення складу такого правопорушення (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони).

Для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника передусім слід визначитися з питаннями, чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме його дії/бездіяльність або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами.

Проте судами попередніх інстанцій не встановлено наявності у діях колишнього керівника (директора) банкрута об’єктивної сторони господарського правопорушення у вигляді його конкретних дій/бездіяльності та їх причинно-
наслідковий зв’язок з наслідками у вигляді доведення до банкрутства.

Подібна ситуація позбавляє відповідача можливості доводити свою невинуватість у діяннях (діях чи бездіяльності) щодо доведення до банкрутства, як і стосовно існування/відсутності об’єктивної сторони такого правопорушення.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 10.06.2021 у справі No5023/2837/11 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97597937.