Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, –
ВСТАНОВИВ:
15.06.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якій з урахуванням уточненого позову, який надійшов до суду 12.07.2022 року, просить суд:
– признати відмову в наданні безоплатного адвоката, безпідставну на основі Закону про безкоштовну допомогу за статями 13-14;
– зобов`язати Регіональний центр Безкоштовної правової допомоги надати ОСОБА_1 безкоштовного адвоката для написання позову в суд.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером. Її пенсія, коли вона звернулася в безкоштовну правову допомогу, складала на 14.02.2022 року – 2 770 грн, але їй було відмовлено у зв`язку з тим, що вона не підпадає під категорію льотної правової допомоги, так як, у неї субсидія, яка йде на виплату комунальних платежів. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року скаргу було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 12.08.2022 року. Також вказаною ухвалою витребувано від відповідачів додаткові докази в даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
02.08.2022 року на адресу суду від Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими на підставі наступного. Позивач зазначає у позовній заяві неправдиву інформацію стосовно відмови в наданні безкоштовного адвоката. 17.02.2022 року вх. № К-14/34 громадянка ОСОБА_1 звернулась із заявою, в якій просила надати письмову відповідь, чому вона не підлягає на безкоштовну правову допомогу та додала наступні документи: копію паспорта, копію РНОКПП, копію довідки УПСЗН, копію довідки з податкової, копію довідки з УПФУ. Оскільки, громадянка ОСОБА_1 просила надати письмову відповідь, то Місцевий центр і надав роз`яснення з приводу неналежності до суб`єктів на отримання вторинної правової допомоги, а не відмовив у наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Також вказує, що проаналізувавши копії довідок, які позивачем були додані до заяви про надання письмової відповіді Місцевим центром здійснено розрахунок і встановлено, що її середньомісячний дохід перевищує розмір двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. На цій підставі була надана письмова відповідь, а не рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Вважає, що Місцевий центр діяв в межах норм чинного в Україні законодавства та повноважень визначених Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У зв`язку із викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
04.08.2022 року на адресу суду від Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшла письмова відповідь на відзив, в якій відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необгрунтованими та безпідставними з наступних підстав. 06.06.2022 року позивач звернулась до відповідача зі зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги СПЗ КІАС №2022-2336419. Разом із зверненням на підтвердження своєї належності до обраного суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначену п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» позивачем були надані наступні документи: копія паспорта громадянина України позивача; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків №0481-22-03609 від 03.06.2022 року; довідка про доходи №7783 5673 6970 1763 від 03.06.2022 року; довідка форми ОК-5 від 03.06.2022 року; довідка №1 від 03.06.2022 року. Між тим, талоном про прийняття заяви про надання безоплатної вторинної правової допомоги до реєстраційного номеру звернення КІАС №2022-2336419 від 06.06.2022 року позивача було повідомлено, що для підтвердження своєї належності до обраного суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу остання має надати: копію РНОКПП; довідку про отримання/неотримання соціальної допомоги з управління праці та соціального захисту населення та розмір такої допомоги за останні 6 місяців, тобто за період з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року. Втім, у 10-денний строк, визначений частиною 1 статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» необхідний для прийняття відповідачем рішення про надання такої допомоги або відмови. Позивачем: по-перше, не було надано відповідачу вичерпний перелік документів для підтвердження своєї належності до категорії суб`єктів права на безоплатну правову допомогу, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»; по-друге, за результатами розгляду документів, які надійшли від позивача разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги СПЗ КІАС №2022-2336419 від 06.06.2022 року, вбачалось, що позивач не належить до жодної із категорії осіб, передбачених частиною 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», у зв`язку із чим відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Так, обраною позивачем категорією суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу була категорія, визначена пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» – особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. З розрахунку суми середньомісячного доходу позивача, який проводився на підставі звернення останньої про надання безоплатної вторинної правової допомоги КІАС №2022-2336419 від 06.06.2022 року, вбачається, що середньомісячний дохід позивача складає 4 447 грн. 46 коп., що перевищує визначений п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» пороговий рівень середньомісячного доходу, а отже, дає підстави для прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги (пункт 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»). На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
08.08.2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких вона підтримує доводи, наведені у позовній заяві та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17.02.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою за вх. № К-14/34, в якій просила надати письмову відповідь, чому вона не підлягає на безкоштовну правову допомогу.
До вказаної заяви позивач додала наступні документи: копію паспорта, копію РНОКПП, копію довідки УПСЗН, копію довідки з податкової, копію довідки з УПФУ.
Листом Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.03.2022 року № К-14/034 позивачу надано відповідь, в якій зазначено наступне. Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги для складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді мають певні категорії осіб. До заяви позивач додала довідки, відповідно до яких її середньомісячний дохід перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Станом на 01.03.2022 розмір двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, становить 3868 гривень. Тобто, наразі позивач не матимете право на призначення адвоката або працівника Місцевого центру для складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді.
Також, 06.06.2022 року позивач звернулась до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зі зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги № 2022-2336419.
Разом із зверненням на підтвердження своєї належності до обраного суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначену п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» позивачем були надані наступні документи: копія паспорта громадянина України позивача; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків №0481-22-03609 від 03.06.2022 року; довідка про доходи №7783 5673 6970 1763 від 03.06.2022 року; довідка форми ОК-5 від 03.06.2022 року; довідка №1 від 03.06.2022 року.
Талоном про прийняття заяви про надання безоплатної вторинної правової допомоги до реєстраційного номеру звернення КІАС №2022-2336419 від 06.06.2022 року позивача було повідомлено, що для підтвердження своєї належності до обраного суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу остання має надати: копію РНОКПП; довідку про отримання/неотримання соціальної допомоги з управління праці та соціального захисту населення та розмір такої допомоги за останні 6 місяців, тобто за період з 01.12.2021 року по 31.05.2022 року.
Позивачем вказані документи надано не було.
Листом Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08.06.2022 року № 033/033-01-10/356 позивачу повідомлено про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки відповідно до документів, наданих позивачем разом із зверненням для підтвердження належності до суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», середньомісячний дохід позивача перевищує два розміри прожиткового мінімуму встановленого на момент звернення.
Не погодившись із відмовою відповідачів в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державні влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачене Конституцією та законами України.
Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначає Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-VI (далі по тексту – Закон № 3460-VI).
Цей Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом (ч. 1 ст. 2 цього Закону).
Право на безоплатну правову допомогу – гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом (ч. 3 вказаного Закону).
Питання надання безоплатної правової допомоги в Україні регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 6 Закону № 3460-VI).
Безоплатна первинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз`яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. (ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 3460-VI).
Приписами статті 8 Закону № 3460-VI встановлено, що право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Порядок розгляду звернень про надання безоплатної первинної правової допомоги визначений статтею 10 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, згідно з частиною 1 якої звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною 2 статті 7 цього Закону, надсилаються або подаються особами, які досягли повноліття, безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, передбачених частиною 2 статті 7 цього Закону, з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов`язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення (частина 4 статті 10 Закону України “Про безоплатну правову допомогу”).
Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” якщо у зверненні особи міститься лише прохання про надання відповідної правової інформації, така правова допомога надається не пізніше п`ятнадцятиденного терміну з дня отримання звернення.
Щодо позовних вимог в частині визнання відмови Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в наданні безоплатного адвоката, безпідставну на основі Закону про безкоштовну допомогу за статями 13-14 та зобов`язання вказаного відповідача допомоги надати ОСОБА_1 безкоштовного адвоката для написання позову до суду, суд зазначає наступне.
Місцевий центр відповідно до ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» може приймати рішення про надання чи відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги але цьому передує певний порядок звернення. А саме: особа подає відповідну заяву (звернення) про надання безоплатної вторинної правової допомоги із зазначення виду такої допомоги (складання процесуальних документів, представництва інтересів в суді), додає оригінали необхідних документів та отримує талон про прийняття такої заяви (звернення) із зазначеним переліком отриманих документів (у разі необхідності у талоні зазначається перелік недоданих документів і термін їх подачі), дата, підпис та прізвище працівника, який прийняв відповідну заяву.
17.02.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із заявою за вх. № К-14/34, в якій просила надати письмову відповідь, чому вона не підлягає на безкоштовну правову допомогу.
До вказаної заяви позивач додала наступні документи: копію паспорта, копію РНОКПП, копію довідки УПСЗН, копію довідки з податкової, копію довідки з УПФУ.
Листом Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.03.2022 року № К-14/034 позивачу надано відповідь, в якій зазначено наступне. Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги для складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді мають певні категорії осіб. До заяви позивач додала довідки, відповідно до яких її середньомісячний дохід перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Станом на 01.03.2022 розмір двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, становить 3868 гривень. Тобто, наразі позивач не матимете право на призначення адвоката або працівника Місцевого центру для складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді.
З вищевикладеного вбачається, що Криворізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги була надана письмова відповідь, а не рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання відмови Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в наданні безоплатного адвоката, безпідставну на основі Закону про безкоштовну допомогу за статями 13-14 та зобов`язання вказаного відповідача допомоги надати ОСОБА_1 безкоштовного адвоката для написання позову до суду задоволенню не підлягають.
Дослідивши доводи позовної заяви в частині вимог щодо визнання відмови Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в наданні безоплатного адвоката, безпідставну на основі Закону про безкоштовну допомогу за статями 13-14 та зобов`язання вказаного відповідача допомоги надати ОСОБА_1 безкоштовного адвоката для написання позову до суду, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено, що безоплатна вторинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Статтею 15 цього Закону визначено, що суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають, зокрема, особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 19 Закону № 3460-VI у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи.
Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз`ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
Так, листом Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08.06.2022 року № 033/033-01-10/356 позивачу повідомлено про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки відповідно до документів, наданих позивачем разом із зверненням для підтвердження належності до суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», середньомісячний дохід позивача перевищує два розміри прожиткового мінімуму встановленого на момент звернення.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка втратила працездатність (особою, яка досягла встановленого законом пенсійного віку), що підтверджується копією довідки про доходи № 8182 7317 0211 4101, виданої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Так, статтею 7 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2022 року складає 1 934 грн. 00 коп., а отже, розмір середньомісячного доходу позивача, який дає підстави для прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, не мав перевищувати 3 868 грн. 00 коп., виходячи із розрахунку: 1 934 грн.* 2 = 3 868 грн. 00 коп.
Натомість, як зазначено Дніпровським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги при здійсненні суми середньомісячного доходу позивача, виявилося, що середньомісячний дохід позивача складає 4 447 грн. 46 коп., що перевищує визначений п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» пороговий рівень середньомісячного доходу, що і стало підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Так, Дніпровським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги не заперечується, що складовими для розрахунку середньомісячного доходу позивача були:
– сума доходів за довідкою №1 від 03.06.2022 року, де містяться дані про нарахування готівкових та безготівкових субсидій громадянам для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за період з грудня 2021 року по травень 2022 року, що склала 8 871 грн. 95 коп.;
– сума доходів за довідкою №7783 5673 6970 1763 від 03.06.2022 року, де містяться дані про отриману пенсію за віком за період з грудня 2021 року по травень 2022 року, що склала 17 812 грн. 08 коп.
Тобто, відповідачем при підрахунку середньомісячного доходу позивача було враховано, зокрема, субсидію громадянам для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за період з грудня 2021 року по травень 2022 року, що склала 8 871 грн. 95 коп.
17.05.2022 року Міністерством соціальної політики затверджено Методику обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для надання соціальних послуг № 150 (далі по тексту – Методика №150). Цією Методикою встановлено порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для визначення права особи на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати, за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб, права фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі (далі – фізична особа, яка надає соціальні послуги), на отримання компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (далі – компенсація), та розміру компенсації.
Згідно з п.4 Методики №150, до середньомісячного сукупного доходу сім`ї отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, враховуються:
1) доходи у вигляді:
заробітної плати (суддівської винагороди; грошового забезпечення; інших виплат відповідно до трудового договору / контракту), отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, у розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору;
пенсії (крім пенсії у зв`язку із втратою годувальника, призначеної дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю I-III групи), щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці;
стипендії включно із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальних стипендій, які надаються дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, а також особам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли / оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю I-III групи);
дивідендів;
відсотків (крім доходів від розміщення депозитів);
виграшів, призів;
сум авторської винагороди, іншої плати за надання іншим особам прав користування або розпоряджання нематеріальними активами (творами науки, мистецтва, літератури, іншими нематеріальними активами), об`єктами права інтелектуальної промислової власності та прирівняних до них прав;
винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними в порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
2) доходи від:
надання майна в лізинг, оренду, суборенду (строкове володіння та/або користування), від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду, суборенду;
операцій з продажу/обміну об`єктів нерухомого/рухомого майна;
відчуження цінних паперів / корпоративних прав;
здійснення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності, в тому числі продажу об`єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної/промислової власності, та прирівняних до них прав;
3) допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
4) грошові перекази, отримані із-за кордону;
5) соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі – органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу, крім:
частини допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»;
тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
державної допомоги особі, яка доглядає за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;
державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років;
державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях; грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях;
допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
житлової субсидії;
державної соціальної допомоги, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А;
одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» / грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»;
компенсації вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»;
компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги;
6) інші доходи, відомості про які отримано шляхом автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій;
7) інші доходи, які задекларовано особою.
Отже, згідно з пп. 5 п. 4 Методики № 150 житлова субсидія при розрахунку середньомісячного сукупного доходу особи не враховується.
Також, відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020 року (далі по тексту – Порядок № 632), цей Порядок визначає механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) (далі – середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім`ї (домогосподарства).
Згідно з п. 3-7 Порядку № 632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу – на 12, якщо інше не передбачено законодавством.
Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) на кількість членів сім`ї (домогосподарства).
До середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:
заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
грошове забезпечення військовослужбовців;
пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
грошові перекази, отримані із-за кордону;
дивіденди від цінних паперів;
інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також доходи, які задекларовано особою.
До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати:
частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім`ях;
допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.
До середньомісячного сукупного доходу не включається державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.
Розмір житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу не враховується до середньомісячного доходу.
До середньомісячного сукупного доходу також не враховуються:
суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
суми отриманих аліментів;
спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
допомога громадських та благодійних організацій;
допомога на поховання;
матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім`ям, а також сім`ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров`ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов`язків;
одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
доходи від розміщення депозитів;
суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім`ї.
Таким чином, пунктом 6 вказаної Методики встановлено, що розмір житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу не враховується до середньомісячного доходу.
Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що Дніпровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не повинен був враховувати розмір житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу до середньомісячного доходу позивача, тому суд вважає, що дії Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо відмови ОСОБА_1 у наданні безоплатної вторинної правової допомоги є протиправними.
Як вже судом зазначалося, розмір середньомісячного доходу позивача, який дає підстави для прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, не мав перевищувати 3 868 грн. 00 коп., виходячи із розрахунку: 1 934 грн.* 2 = 3 868 грн. 00 коп.
Сума доходів за довідкою №7783 5673 6970 1763 від 03.06.2022 року, де містяться дані про отриману пенсію за віком за період з грудня 2021 року по травень 2022 року, що склала 17 812 грн. 08 коп.
Отже, середньомісячний дохід позивача складає 2968,68 грн., виходячи із розрахунку: 17812,08 / 6 = 2968,68 грн., що не перевищує визначений п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» пороговий рівень середньомісячного доходу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Дніпровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу згідно з її заявою від 06 червня 2022 року № 2022-2336419.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо відмови ОСОБА_1 у наданні вторинної правової допомоги згідно з її заявою від 06 червня 2022 року № 2022-2336419.
Зобов`язати Дніпровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Старокозацька, буд. 56, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39774952) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) безоплатну вторинну правову допомогу згідно з її заявою від 06 червня 2022 року № 2022-2336419.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.