У ст. 214 КПК не передбачено вимог про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною частиною ст. 307 КК як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння (наприклад, протиправне придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропної речовини в ч. 1 ст. 307 КК). За правилами кваліфікації такі діяння кваліфікуються як такі, що утворюють один склад злочину.
Обставини справи: ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, будучи працівником правоохоронного органу, запропонував ОСОБА_8 придбати в нього психотропний засіб – амфетамін за ціною 300 грн за 1 грам, повідомивши, що може його реалізовувати постійно. ОСОБА_7 незаконно придбав з метою подальшого збуту та до 03.05.2019 зберігав психотропну речовину – амфетамін. 03.05.2019 ОСОБА_7 збув цю речовину за 1 500 грн ОСОБА_8, який того ж дня видав її працівникам правоохоронного органу. У подальшому ОСОБА_7 ще двічі збував ОСОБА_8 психотропну речовину, обіг якої обмежено.
Також ОСОБА_7 умисно, з метою незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, у невстановлений час, місці та невстановленої особи незаконно придбав з метою подальшого збуту психотропну речовину амфетамін у великих розмірах, який до 04.07.2019 з метою подальшого збуту зберігав у складському приміщенні (коморі), у будинку на сходовій клітці між поверхами будинку, у якому він проживає. 04.07.2019 працівниками правоохоронних органів під час обшуку вказаної комори було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину, яка відповідно до висновку експерта у своєму складі містить психотропну речовину «амфетамін», що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 12,8768 г.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_7 за ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Перевіряючи дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 214 КПК, апеляційний суд не вбачав істотного порушення кримінального процесуального закону і виходив із того, що 29.03.2019 за ч. 2 ст. 307 КК (збут психотропних речовин працівником правоохоронного органу) було внесено відомості до ЄРДР за No 62019140000000267, а надалі в ЄРДР за вказаним номером внесено відомості про зміну кваліфікації на ч. 1 ст. 307 КК предмета досудового розслідування (придбання у невстановлений час, місці та невстановленої особи і зберігання з метою збуту та збут 03.05.2019 ОСОБА_7 психотропної речовини – амфетаміну), і в підсумку дійшов висновку, що внесення відомостей до ЄРДР 06.12.2019 за злочини, вчинені 03.07.2019 та 04.07.2019, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не призвело до порушення права останнього на захист.
У касаційній скарзі, серед іншого, сторона захисту порушує питання про
недотримання органом досудового розслідування приписів ст. 214 КПК і неналежну оцінку таких порушень судами попередніх інстанцій та вважає
необґрунтованими висновки судів щодо допустимості доказів, покладених в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, кваліфікованих за ч.2 ст. 307 КК, тобто в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті 03.07.2019 та 04.07.2019 психотропної речовини, вчинених повторно, а також у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту до 04.07.2019 психотропної
речовини у великих розмірах.
Позиція ККС: змінено рішення судів попередніх інстанцій, скасовано вказані судові рішення в частині засудження ОСОБА_7 за двома епізодами за ч. 2 ст. 307 КК і закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про істотне порушення вимог КПК стосовно досудового розслідування злочинів, кваліфікованих за ч. 2 ст. 307 КК, а саме щодо вчиненого повторно незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту 03.07.2019 та 04.07.2019 психотропної речовини, і безпідставними доводи про недотримання приписів КПК щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК за незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах до 04.07.2019.
На виконання вимог ст. 214 КПК 29.03.2019 до ЄРДР за No 62019140000000267 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 307 КК. З огляду на те, що орган досудового розслідування дійшов переконання про те, що дії ОСОБА_7 полягають суто в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті 03.05.2019 психотропної речовини, прокурором постановлено процесуальне рішення від 05.07.2019 про перекваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 307 КК, відомості про що внесено до ЄРДР за No 62019140000000267.
Як відомо, підставами проведення СРД є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК). У кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за No 62019140000000267, такими відомостями є, зокрема, відомості про місце зберігання придбаного предмета кримінального правопорушення, його виявлення, що і відображено в цьому провадженні у відповідному процесуальному джерелі доказів.
Специфіка об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, полягає в тому, що вона утворюється поєднанням альтернативно передбачених у диспозиції кримінально-правової норми діянь, різних за своєю правовою
природою, серед яких протиправному зберіганню предметів кримінального правопорушення притаманні ознаки продовжуваного злочину. Характерною
рисою, що відрізняє триваюче діяння від інших, є виникнення і наявність так
званого «злочинного стану», викликаного фактично безперервним вчиненням
кримінального правопорушення, оскільки протиправне діяння здійснюється
безперестанно до моменту його припинення.
Якщо в одній статті (частині статті) Особливої частини КК передбачені різні за своїм змістом діяння (ст. 307 КК), їх вчинення в різний час не утворює повторності злочинів у випадках, коли такі діяння охоплювалися єдиним
умислом особи. За наявності єдиного умислу вчинені особою діяння стають
елементами одного злочину (незаконне придбання, зберігання з метою збуту, збут тощо)та утворюють собою склад одного і того ж кримінального
правопорушення, що кваліфікується за ч. 1 ст. 307 КК. При цьому злочин
вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого із таких діянь.
Положення ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного із тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною диспозицією як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння, а за правилами кваліфікації кваліфікуються за ч. 1 ст. 307 КК як такі, що не утворюють повторності кримінальних правопорушень.
В аспекті реалізації приписів ст. 214 КПК, з огляду на особливості юридичної конструкції і кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК, ККС не вбачає в цьому провадженні порушення вимог кримінального процесуального закону під час виявлення і фіксації ознак цього злочину.
Дійшовши переконання про те, що діяння ОСОБА_7 стосовно придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини – амфетаміну у великому
розмірі вчинено повторно, тобто містить ознаки окремого самостійного злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, слідчий Другого слідчого відділу слідчого
управління територіального управління Державного бюро розслідувань
звернувся з відповідним листом до виконувача обов’язків Директора
територіального управління Державного бюро розслідувань, де повідомив про
вказане вище та просив надати дозвіл на внесення до ЄРДР таких відомостей.
З огляду на те, що дані про кримінальне правопорушення, які орган досудового розслідування вважав установленими, містять ознаки окремого одиничного злочину, 06.12.2019 відповідні відомості внесено до ЄРДР за No 62019140000001377 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК (придбання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах і її зберігання до 04.07.2019), яке надалі було об’єднано із кримінальним
провадженням No 62019140000000267, де об’єднаному провадженню присвоєно
номер останнього.
Колегія суддів ККС ураховує, що в цьому кримінальному провадженні місцевий суд не встановив ознак повторності придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини у великому розмірі, кваліфікованих за ч. 2 ст. 307 КК, з огляду на приписи ст. 337 КПК, оскільки сторона обвинувачення, вказавши про наявність повторності стосовно незаконного поводження із психотропними речовинами у великих розмірах у фабулі обвинувачення, не відобразила відповідних відомостей у формулюванні обвинувачення і формулі кваліфікації, вказаних в обвинувальному акті, і тим самим, унеможливила судовий розгляд щодо встановлення такої кваліфікуючої ознаки.
Вказане, проте, не свідчить про недотримання вимог закону про кримінальну відповідальність щодо кваліфікації вчиненого ОСОБА_14 за сукупністю злочинів, оскільки за встановлених судом обставин доведено вчинення ОСОБА_14 окремих самостійних діянь за відсутності єдиного умислу на їх вчинення.
ККС вважає, що порядок здійснення досудового розслідування щодо виявлення та фіксації діяння, кваліфікованого судом за ч. 2 ст. 307 КК як протиправне придбання ОСОБА_7 у великому розмірі психотропної речовини і її зберігання до 04.07.2019, відповідає положенням статей 214, 217 КПК, отже, не становить порушення вимог кримінального процесуального закону в контексті приписів ст. 412 КПК, як про те стверджує сторона захисту. Приписи ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного із тих діянь, що передбачені диспозицією кримінально-правової норми як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння і охоплюються єдиним умислом особи та за правилами кваліфікації кваліфікуються за відповідною частиною ст. 307 КК як такі, що утворюють склад одного кримінального правопорушення.
Висновок щодо застосування норм права, передбачених ст. 214 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст. 307 КК:
Приписи ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим
порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що
охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною частиною ст. 307 КК як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння
(наприклад, протиправне придбання, зберігання з метою збуту і збут
психотропної речовини в ч. 1 ст. 307 КК) і за правилами кваліфікації
кваліфікуються як такі, що утворюють один склад злочину.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 22.03.2023 у справі No 161/1921/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109810013