Шлюб чи проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу: адвокат Савицька провела захід у рамках проєкту Вищої школи адвокатури НААУ “Правосвідомість”

У рамках правопросвітницького проєкту Вищої школи адвокатури НААУ «Правосвідомість» Світлана Савицька, адвокат, кандидат юридичних наук, заступник Голови Комітету НААУ з питань сімейного права провела вебінар на тему: «Шлюб чи проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу: очікування та реальність».

Сім’я – це фундамент життя, уособлення культури та історичної спадкоємності поколінь, чинник стабільності та розвитку. Саме сім’я формує особистість, визначає її добробут, успіх та благополуччя.

Ролі сім’ї приділялася підвищена увага на кожному етапі розвитку суспільства, про що свідчать сформульовані видатними постатями вислови:

  • Будь-яка соціальна доктрина, яка намагається зруйнувати сім’ю, непотрібна та, крім того, не застосовується. Сім’я – це кристал суспільства (Віктор Гюго).
  • Ні для кого не секрет, що щасливий шлюб заснований на балансі інтересів і високої стресостійкості (Стівен Кінг).

Відповідаючи на питання, що для кожного з нас є сім’я, Світлана Савицька також звернулася до статті 3 Сімейного кодексу України, яка визначає сім’ю як первинний та основний осередок суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Визначення «члена сім’ї» міститься в абзаці п’ятому пункті 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї». Так, членами сім’ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв’язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Далі лектор докладно проаналізувала особливості шлюбу. Шлюбом, згідно зі ст. 21 Сімейного кодексу України, визнається сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї (ст. 51 Конституції України).

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства (ст. 27 Сімейного кодексу України).

Як зазначає Світлана Савицька, зареєстрований шлюб передбачає для подружжя ряд гарантій:

  • між подружжям, а також особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу може бути укладено шлюбний договір (шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків);
  • дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя;
  • той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу, має право на утримання (аліменти). Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Дружина має право на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини;
  • чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини – матері дитини – до досягнення дитиною трьох років;
  • майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (презумпція спільної сумісної власності).

Окремо Світлана Савицька звернула увагу на інститут проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Такі відносини між чоловіком і жінкою можна називати «фактичним шлюбом», «цивільним шлюбом», і вони повинні відповідати наступним критеріям:

  • – у фактичних шлюбних відносинах можуть перебувати жінка та чоловік;
  • – намір жінки та чоловіка встановити стійкі відносини, притаманні шлюбу;
  • – відсутність зареєстрованого в органах державної реєстрації актів цивільного стану шлюбу як між особами, які спільно проживають, так і з будь-якою іншою особою;
  • – особи проживають разом;
  • – ведуть спільне господарство;
  • – взаємне матеріальне забезпечення та піклування;
  • – не анонімність (публічність) відносин, відсутність приховування їх перед третіми особами.

Обов’язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин – про це йдеться у положенні п. 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р. № 5-рп/99.

Відповідаючи на питання, чи набувають права та обов’язки подружжя особи, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, лектор звернула увагу на наступне:

  1. Проживання однією сім’єю не є підставою для виникнення у осіб прав та обов’язків подружжя;
  2. Особам, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти;
  3. Про відсутність у осіб, які проживають у так званому цивільному шлюбі, прав та обов’язків подружжя свідчать і норми щодо спадкування. Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Адвокат підкреслила, що сьогодні в суспільстві виникає багато питань, що пов’язані з призначенням й отриманням одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця. Найбільшою проблемою є питання щодо отримання таких виплат особами, які проживали разом із військовослужбовцем до його призову в ЗСУ, та який загинув (помер), захищаючи Батьківщину. Такі справи пов’язали зі справами про встановлення юридичного факту (факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) для подання документів до відповідних органів з метою отримання одноразової грошової допомоги.

Позицію стосовно того, до судів якої юрисдикції звертатися цивільним дружинам загиблих військових про встановлення факту спільного проживання і отримання соціальної допомоги, сформулювала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.

Так, ВП ВС відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, а саме ВП ВС вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

ВП ВС зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції.

При цьому, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Таким чином, не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

Проте, в окремій думці суддів Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А. і Ткачука О. С. зазначено, що «пропонований підхід, спрямований на зміну судової практики, у разі його впровадження може мати негативні наслідки для вирішення спорів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Цей підхід, як видається, всупереч чинному правовому регулюванню допускає можливість визнання права на призначення та виплату такої допомоги за кожним позивачем, який подасть в адміністративний суд у справу про оскарження рішення відповідної комісії Міноборони ухвалене після прийняття цього рішення судове рішення про встановлення в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу».

«Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловилася про те, що інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту (у тому числі факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу) не передбачено для того, щоби вирішувати будь-який спір про право (зокрема й про право на призначення й отримання одноразової грошової допомоги). Можливість встановлення у порядку окремого провадження у цивільному судочинстві факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу передбачена для іншої мети, ніж вирішення спору, зокрема й адміністративного спору щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги».

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.