Про соціальні мережі vs публічну службу: межа приватного і професійного розповіла адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тренер, розробник програм Української школи урядування Наталія Кайда під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками соціальні мережі vs публічну службу, а саме:
- 1. Де проходить межа між приватною онлайн-активністю та службовими обмеженнями публічного службовця?
- 2. За яких умов лайки, репости чи коментарі можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності або звільнення?
- 3. Які критерії застосовує Європейський суд з прав людини при оцінці свободи вираження поглядів публічних службовців?
- 4. Як ЄСПЛ і ВС оцінює вплив поведінки в соцмережах на репутацію органу влади та законність звільнення?
- 5. Які стратегії захисту є ефективними у спорах щодо дисциплінарної відповідальності з урахуванням цифрових доказів?
У рамках характеристики соціальних мереж vs публічної служби акцентовано на наступному:
1. Де проходить межа між приватною онлайн-активністю та службовими обмеженнями публічного службовця?
Службова поведінка в позаробочий час: Згідно з Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі № 320/105/24, дії державного службовця у соціальній мережі Facebook, які мають публічний характер, за своїм змістом та суттю є службовою поведінкою.
Обов’язок лояльності та стриманості: Поширюється на державних службовців і в їхньому особистому (приватному) житті, якщо їхні дії чи висловлювання можуть кинути тінь на авторитет і безсторонність державної служби (Рішення ЄСПЛ у справі «Кювельє проти Бельгії»).
Законодавчі обмеження: Межу визначають стаття 8 та стаття 10 (щодо політичної нейтральності) ЗУ «Про державну службу», а також Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (наказ НАДС № 158).
2. За яких умов лайки, репости чи коментарі можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності або звільнення?
Відповідальність за коментарі третіх осіб: За прецедентом ЄСПЛ «Санчес проти Франції», власник публічного акаунту (зокрема політик) несе відповідальність за коментарі інших користувачів на своїй сторінці, якщо вони містять мову ворожнечі, а сам власник їх оперативно не видалив.
Використання нецензурної лексики та образ: Публікація в соцмережах (на прикладі TikTok) відеороликів із нецензурною лексикою та образами на адресу ЗМІ, волонтерів та інших осіб є підставою для дисциплінарної відповідальності через нівелювання авторитету влади (Рішення Дисциплінарної палати ВРП щодо судді Д. Кривенка).
Умова доведення шкоди для «лайків»: Притягнення до відповідальності за поширення або вподобання («лайки») є законним лише тоді, коли доведено реальну шкоду репутації установи або підрив державного ладу (Рішення ЄСПЛ у справі «Меліч проти Хорватії»).
3. Які критерії застосовує Європейський суд з прав людини при оцінці свободи вираження поглядів публічних службовців?
ЄСПЛ оцінює баланс між свободою слова за статтею 10 Конвенції та обмеженнями через такі критерії:
Статус особи та її посада: Особливо суворі вимоги висуваються до суддів та правоохоронців, оскільки реалізація їхнього права на свободу слова обмежена специфікою статусу та обов’язком підтримувати віру в безсторонність системи (Рішення ЄСПЛ «Данілец проти Румунії»).
Наявність суспільного інтересу: Рівень захисту висловлювання є вищим, якщо воно стосується важливих для суспільства тем.
Форма, тон та контекст висловлювання: Аналізується спосіб вираження думки.
Мотиви автора допису: Перевіряється добросовісність особи.
Суворість накладеного стягнення: Оцінюється пропорційність покарання.
4. Як ЄСПЛ і ВС оцінює вплив поведінки в соцмережах на репутацію органу влади та законність звільнення?
Доведення конкретної шкоди: Роботодавець зобов’язаний довести настання конкретних негативних наслідків для репутації або реального ризику для авторитету органу. Сама лише суб’єктивна незгода керівництва з постом не є автоматичною підставою для звільнення.
Чітке ототожнення з органом влади: Суди враховують, чи ідентифікувався автор публікації як представник конкретної державної інституції (наприклад, демонстрація статусу у відеороликах судді Д. Кривенка, що перенесло негатив на всю судову систему).
5. Які стратегії захисту є ефективними у спорах щодо дисциплінарної відповідальності з урахуванням цифрових доказів?
Виділено такі напрямки захисту:
Поділ на факти та оціночні судження: Захист будується на тому, що висловлювання є суб’єктивною думкою (оціночним судженням), за яку не можна притягувати до відповідальності.
Атака на допустимість цифрових доказів: Оскарження скріншотів або відео, якщо фіксація відбулася з порушенням процедури, без дослідження першоджерела чи метаданих.
Заперечення авторства: Доведення відсутності зв’язку між особою та публікацією (наприклад, злам акаунту або створення фейкової сторінки-клону).
Аналіз контексту: Вимога досліджувати весь ланцюжок дискусії, оскільки вирвана з контексту фраза викривляє зміст.
Принцип пропорційності: Доведення надмірності звільнення, якщо шкода не настала, а працівник оперативно видалив публікацію (Рішення ЄСПЛ «Меліч проти Хорватії»).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.