Покарання у виді штрафу в розмірі 8 500 грн за корупційний злочин не може вважатися адекватною реакцією держави, якщо розмір неправомірної вигоди, яку мав намір отримати засуджений, становив 55 тис. доларів США.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 191/2957/16-к, включеній Верховним Судом до огляду практики щодо застосування норм кримінального закону про покарання.
Обставини справи
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав директора колективного підприємства винуватим за ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 368-3 КК України.
За ч. 3 ст. 368-3 КК йому призначили штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на два роки.
За ч. 1 ст. 366 КК суд призначив ще 3 400 грн штрафу з відповідним додатковим покаранням. За сукупністю злочинів остаточне основне покарання становило 11 900 грн штрафу.
Як установили суди, засуджений, обіймаючи посаду директора КП «Синельниківський фарфоровий завод» та голови ради трудового колективу, домовився з підприємцем про передачу йому в оренду частини цілісного майнового комплексу підприємства.
За надання переваги цьому підприємцю при виборі орендаря директор, за встановленими судом обставинами, висунув умову про передачу йому особисто 55 тис. доларів США.
12 квітня 2016 року він отримав першу частину неправомірної вигоди — 25 тис. доларів США, що за тодішнім офіційним курсом НБУ становило понад 639 тис. грн.
Крім того, суд установив, що для оформлення передачі майна засуджений виготовив завідомо неправдивий протокол зборів ради трудового колективу, хоча фактично така рада не обиралася і відповідні збори не проводилися.
Апеляція не побачила підстав для суворішого покарання
Прокурор оскаржив вирок, вважаючи призначений за корупційний злочин штраф надмірно м’яким.
Сторона обвинувачення просила замість штрафу за ч. 3 ст. 368-3 КК призначити два роки позбавлення волі з додатковим позбавленням права обіймати відповідні посади.
Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Серед іншого апеляція виходила з того, що у кримінальному провадженні немає потерпілих, цивільний позов не заявлявся, а матеріальної шкоди внаслідок злочину не завдано. На цій підставі суд не погодився з аргументом прокурора про підвищену суспільну небезпечність вчиненого.
ВС: корупційний злочин не стає менш небезпечним через відсутність матеріальної шкоди
Верховний Суд із таким підходом не погодився.
ККС ВС звернув увагу, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368-3 КК, має формальний склад, а тому його суспільна небезпечність не залежить від того, настали чи ні конкретні матеріальні наслідки.
Крім того, це корупційне кримінальне правопорушення, що саме по собі свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та негативний вплив на суспільство.
Апеляційний суд, за висновком ВС, залишив поза увагою і розмір неправомірної вигоди, яку мав намір отримати засуджений.
Покарання має не лише виправляти засудженого, а й запобігати новим злочинам
Верховний Суд нагадав, що відповідно до ст. 50 КК метою покарання є не лише кара та виправлення засудженого, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
За правилами ст. 65 КК суд повинен призначити особі покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Саме з огляду на цю мету ККС ВС визнав явно неспіврозмірним штраф у 8 500 грн порівняно з неправомірною вигодою, яку засуджений розраховував отримати.
Як зазначив Верховний Суд, таке покарання не можна вважати адекватною реакцією держави на корупційний злочин і воно не виконує належної превентивної функції.
ККС ВС скасував рішення апеляційного суду
Верховний Суд дійшов висновку, що призначене за ч. 3 ст. 368-3 КК покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м’якості.
Касаційну скаргу прокурора було задоволено, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Правовий висновок
При оцінці справедливості покарання за корупційне кримінальне правопорушення суд має враховувати не лише відсутність матеріальної шкоди чи характеристики особи засудженого, а й корупційний характер діяння, його суспільну небезпечність та співвідношення між призначеним покаранням і розміром неправомірної вигоди.
Штраф, який є явно неспіврозмірним сумі очікуваної неправомірної вигоди, може не відповідати меті покарання, оскільки не забезпечує належного спеціального та загального превентивного ефекту.
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 191/2957/16-к, провадження № 51-3435км18.
Повний текст постанови в ЄДРСР
Огляд судової практики ККС ВС щодо застосування норм кримінального закону про покарання
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.