Руслан Кравченко напередодні розгляду Верховною Радою питання про його звільнення з посади Генерального прокурора звернувся до народних депутатів із закликом самостійно ухвалити рішення, без політичного тиску з боку Президента, керівництва парламенту чи антикорупційних органів.
Водночас Кравченко вкотре заявив, що директору НАБУ Семену Кривоносу повідомлення про підозру було здійснено відповідно до кримінального процесуального законодавства, а правових підстав для подальшого «скасування» підозри, на його думку, немає.
«Президент має конституційне право внести подання про звільнення Генерального прокурора. Так само йому надано право, хоч і не конституційне, у період воєнного стану відсторонити від виконання обов’язків Генпрокурора. Я це право поважаю та підкорюся йому», — заявив Кравченко.
Разом з тим він наголосив, що, на його переконання, ані Конституція України, ані Закон «Про правовий режим воєнного стану» не наділяють Президента повноваженнями вимагати від народних депутатів певного результату голосування з питання, віднесеного до компетенції Верховної Ради.
«Щоразу, коли на парламент намагаються тиснути, він втрачає суб’єктність, депутати деморалізуються, а його робота паралізується», — зазначив Кравченко.
Він заявив, що за час перебування на посаді Генерального прокурора до нього надходили «десятки матеріалів» антикорупційних органів щодо можливого повідомлення про підозру народним депутатам.
За словами Кравченка, частину таких матеріалів він вважав безпідставними або юридично недостатньо обґрунтованими.
«Я не блокував законні рішення — я не дозволяв перетворити підпис Генерального прокурора на інструмент політичного тиску НАБУ і САП на народних обранців», — заявив він.
Кравченко стверджує, що не підписував політично вмотивованих процесуальних рішень ані щодо опозиційних депутатів, ані щодо представників провладної політичної сили.
Ці твердження є позицією самого Кравченка. Конкретних проваджень, матеріалів щодо депутатів або процесуальних документів на підтвердження цих заяв у цьому повідомленні він не навів.
Кравченко також пов’язав події останньої доби навколо своєї посади та підозри директору НАБУ із, за його словами, спробою антикорупційних органів впливати на різні гілки державної влади.
Він поставив під сумнів законність дій, внаслідок яких Офіс Генерального прокурора повідомив про скасування відміток у ЄРДР щодо повідомлення керівнику антикорупційного органу про підозру.
«Тиснучи на Президента, вони у спосіб, який не має нічого спільного з юридичною процедурою та буквою Закону, вже дійшли до того, що самі “скасовують” собі підозри», — заявив Кравченко.
Напередодні Офіс Генерального прокурора офіційно повідомив, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у передбаченому КПК порядку не повідомлялося, а правові підстави для цього відсутні. У зв’язку з цим відповідні відмітки в ЄРДР були скасовані.
Кравченко займає протилежну позицію.
«Керівнику НАБУ строго у відповідності з процесуальним законодавством вручена підозра у скоєнні злочину. Запевняю, жодних правових підстав для її “скасування” не було та немає», — заявив він.
Раніше Кравченко повідомляв, що особисто склав та підписав письмове повідомлення про підозру Кривоносу відповідно до ст. 481 КПК, а документ направили за правилами ст. 278 КПК.
На підтвердження направлення документа він згодом оприлюднив скан-копії поштових квитанцій, супровідних листів та дані трекінгу Укрпошти щодо відправлень за адресами реєстрації, проживання та роботи директора НАБУ.
При цьому правова оцінка того, чи є такий спосіб належним повідомленням про підозру в конкретних обставинах справи, залишається предметом процесуального спору.
Окремо Кравченко знову звернувся до обставин, які він поклав в основу підписаного ним повідомлення про підозру Кривоносу.
Йдеться, зокрема, про кримінальне провадження 2009 року, застосування амністії та обставини оформлення Кривоносом батьківства щодо малолітньої дитини.
«Подивіться на свідчення матері цієї дитини. Врешті-решт, почитайте судове рішення, де це все чітко задокументовано. Задокументовано задовго до появи Кравченка на посаді Генпрокурора», — заявив він.
Кравченко також стверджує, що мав можливість підписати підозру директору НАБУ раніше, однак не зробив цього через позицію Президента.
«Єдине, про що я жалкую, це те, що під тиском Президента не підписав підозру значно раніше», — заявив він.
Це твердження є особистою заявою Кравченка. Президент або Офіс Президента публічно не підтверджували, що вимагали від Генерального прокурора не підписувати відповідне процесуальне рішення.
Кравченко також розкритикував практику публічного висвітлення кримінальних проваджень антикорупційними органами, заявивши, що частина гучних справ, на його думку, не доходить до обвинувальних вироків.
Він звинуватив керівництво окремих правоохоронних органів у спробах використання кримінальних проваджень для політичного впливу. Жодного судового рішення, яке б підтверджувало ці твердження як встановлені факти, у своїй заяві Кравченко не навів.
Наприкінці звернення він заявив, що готовий прийняти будь-яке рішення Верховної Ради щодо своєї посади.
«Я вдячний Верховній Раді за довіру і з повагою прийму будь-яке її рішення щодо мого сьогоднішнього звільнення. Але це має бути саме рішення парламенту — не команда Президента, не прохання “начальника” парламенту, не істерична вимога керівників антикорупційних органів […] і тим більше не результат організованого ними політично-медійного тиску», — заявив Кравченко.
Він закликав народних депутатів розглядати питання про його звільнення як самостійне рішення парламенту та заявив, що саме від Верховної Ради, на його переконання, залежить дотримання принципу верховенства права у ситуації, що склалася.
«Тільки від Українського Парламенту сьогодні залежить, чи запанує нарешті в нашій державі Закон і Справедливість», — резюмував Кравченко.
Питання про звільнення Руслана Кравченка з посади Генерального прокурора Верховна Рада має розглянути 15 вересня. Президент раніше вніс відповідне подання до парламенту, а 14 вересня відсторонив Кравченка від виконання повноважень Генерального прокурора на період воєнного стану.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.