Михайло Федоров понад пів року особисто не з’являється на виклики Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері оборони, а 14 вересня 2026 року адвокат Катерина Маслова направила ТСК лист, який заперечує не лише конкретні виклики, а й саму компетенцію комісії досліджувати теперішню діяльність Федорова як приватної особи — тобто саме ту сферу, до якої належить і спірне бронювання Федорова від мобілізації через фонд «Схід на Європа». Того самого дня на засіданні ТСК президент фонду Віктор Лях розповів деталі працевлаштування Федорова, які тільки посилюють запитання до нього.
Голова ТСК Олексій Гончаренко відповів на лист адвоката публічно й уїдливо, назвавши аргумент про розрізнення «міністра» і «громадянина» Федорова черговим способом уникнути відповіді по суті.
Чому питання до бронювання не зникає
За відкритими даними, Федоров очолював Міністерство оборони України з 14.01.2026 по 16.07.2026, а до цього з 2019 року обіймав посаду Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації, з якої був звільнений 13.01.2026. Уже 17.07.2026 він уклав трудовий договір з міжнародним благодійним фондом «Схід на Європа» на посаду радника президента фонду зі стратегічних питань, а 18.07.2026 — наступного дня після працевлаштування — отримав бронювання від мобілізації строком до 29.01.2027.
На засіданні ТСК 14 вересня 2026 року президент фонду Віктор Лях підтвердив: посаду для Федорова створили спеціально, конкурсного відбору не проводили, а сам Федоров — єдиний колишній посадовець Мінцифри чи Міноборони серед працівників фонду. За словами Ляха, зарплату Федорову фонд виплачує з коштів, зібраних як пожертви, а розмір суми він назвати відмовився; поїздку Федорова до Вашингтона (27 серпня – 4 вересня, за запрошенням компанії Palantir) також оплатив фонд, тоді як поїздку до Італії, де Федоров тепер консультує міністра оборони Італії Гвідо Крозетто, Лях назвав здійсненою Федоровим «як приватною особою».
На цьому ж засіданні народна депутатка Кіра Рудик порушила питання про можливе недотримання антикорупційних обмежень, які застосовуються до посадовців протягом певного строку після звільнення з посади. За інформацією ЗМІ, ТСК має намір звернутися до НАЗК щодо можливого конфлікту інтересів у працевлаштуванні Федорова у фонді. Це — заявлений намір комісії, а не ухвалений висновок НАЗК: на сьогодні немає ні офіційного звернення з реквізитами, ні позиції самого агентства.
Пів року неявок і привід, що так і не відбувся
ТСК, утворена постановою Верховної Ради від 17.12.2025 №4731-IX, вирішила викликати Федорова рішеннями №5 (26.02.2026) та №9 (10.06.2026). За відкритими даними, привід пов’язаний з дослідженням інформації щодо операції НАБУ «Мідас», а також з обставинами бронювання Федорова. Особисто Федоров на жодне із засідань — зокрема заплановане на 31 серпня 2026 року — не з’явився.
28 серпня 2026 року Гончаренко заявив, що ексміністр не реагує на виклик, і допустив примусовий привід. Комісія проголосувала за примусовий привід представників уже не Федорова, а самого фонду «Схід на Європа» — і саме президент фонду, а не Федоров, з’явився на засідання 14 вересня.
Аргументи захисту: не лише процедура, а й межі повноважень ТСК як такої
Лист адвоката Маслової будує на двох підставах.
Перша — процедурна, і саме її мета найточніше передає різниця «міністр — громадянин»: за твердженням адвоката, належного письмового запрошення Федорову не надсилали (листи від імені ТСК не підписані, надходили електронною поштою від невідомого відправника), закон не передбачає запрошення особи через роботодавця, а рішення викликати саме громадянина України Михайла Федорова, а не міністра оборони Федорова, комісія окремо не голосувала й не ухвалювала.
Друга підстава — значно ширша: адвокат посилається на статті 1, 4 і 20 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» і стверджує, що ТСК повноважна досліджувати лише факти, які вже існували на момент її утворення 17.12.2025. Оскільки діяльність Федорова на посаді міністра оборони розпочалася й завершилася вже у 2026 році, вона, за цим доводом, не може бути предметом розгляду комісії; більше того, серед завдань ТСК немає й аналізу діяльності Федорова «зараз як приватної особи» — а саме до цієї категорії належить і його робота у фонді «Схід на Європа», і отримане через неї бронювання.
На підставі обох аргументів адвокат доходить висновку, що рішення ТСК №5, №9 та низка інших рішень є нікчемними і не підлягають виконанню.
Реакція голови ТСК: «пане Федоров, каюсь»
Гончаренко відповів на лист адвоката публічно у своєму каналі, не запереченням по нормах закону, а сарказмом щодо самої логіки розрізнення статусів:
«Ми проголосували на ТСК за виклик міністра Федорова, а от ГРОМАДЯНИНА Федорова не викликали. Я все більше починаю розуміти, наскільки заброньований працівник благодійного фонду Михайло Федоров є унікальною людиною. Можливо, це наш Біллі Мілліган. Просто подивіться: зранку він міністр, в обід — заброньований працівник благодійного фонду, на ланчі він вже просто бізнесмен і людина, яка створює венчурний фонд і військову компанію, десь о 17:00 він радить міністру оборони Італії. Пане Федоров, каюсь! Хочете, щоб ми викликали ГРОМАДЯНИНА Федорова? Викличем. Але пообіцяйте, що потім не буде відповіді про те, що ви особа в статусі людини».
Показово, що в цій відповіді голова ТСК фактично не заперечує вузький процедурний факт, на який вказує адвокат, — що голосування дійсно стосувалося виклику «міністра Федорова». Його позиція інша: перелічені одночасні статуси Федорова (ексміністр, працівник фонду, бізнесмен, радник іноземного міністра) є, на його думку, підставою для комісії просто ухвалити нове рішення про виклик безпосередньо громадянина Федорова, а не приводом визнавати попередні рішення нікчемними. Наскільки коректний саме цей — другий, ширший — аргумент адвоката про часові межі повноважень ТСК, публічна відповідь Гончаренка прямо не оцінює.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Керівник DE JURE Жернаков за порушення вимог Закону про ТСК може понести адміністративну чи кримінальну відповідальність — про інший бік того самого закону: примусовий привід і відповідальність за статтею 29 за невиконання вимог ТСК.
- Бронювання працівників. Основні правила: адвокат Катерина Цвєткова — загальні правила бронювання від мобілізації, які пояснюють механізм, використаний у справі Федорова.
- Як отримати «критичність» та забронювати працівників? – адвокат Вікторія Поліщук — формальні критерії статусу критично важливого підприємства, актуальні для оцінки правомірності бронювання через фонд.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.