Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу. Водночас станом на ранок 14 вересня окремого офіційного повідомлення про вручення підозри директору НАБУ не оприлюднено.
Про підписання процесуального документа Кравченко повідомив у публічному зверненні 14 вересня. За його словами, підозра пов’язана з обставинами, які раніше публічно обговорювалися навколо оформлення Кривоносом батьківства щодо дитини та використання відповідних документів.
При цьому детальний текст повідомлення про підозру, точна кримінально-правова кваліфікація дій, які інкримінуються директору НАБУ, а також виклад доказів сторони обвинувачення на момент публікації у відкритому доступі відсутні.
Саме тому юридично коректно наразі говорити про заяву Генерального прокурора про підписання повідомлення про підозру, а не автоматично про завершене повідомлення Кривоносу про підозру.
Особливий порядок повідомлення директора НАБУ про підозру
Директор НАБУ належить до категорії осіб, щодо яких Кримінальний процесуальний кодекс встановлює спеціальний порядок кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру Директору Національного антикорупційного бюро України здійснюється Генеральним прокурором — або заступником Генерального прокурора, який є керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Така редакція норми була відновлена Законом №4560-IX від 31 липня 2025 року.
Отже, Кравченко як Генеральний прокурор є одним із прямо визначених КПК суб’єктів, уповноважених здійснити повідомлення директору НАБУ про підозру.
Водночас саме підписання документа і набуття особою процесуального статусу підозрюваного не завжди є тотожними моментами.
За ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваною є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276–279 КПК, повідомлено про підозру. Письмове повідомлення за загальним правилом має бути вручене в день його складення, а якщо це неможливо — у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Тому для остаточного визначення процесуального статусу Кривоноса принципово важливо, чи було вже здійснено належне повідомлення про підозру, а не лише складено і підписано відповідний документ.
Що відомо про обставини, які могли стати предметом підозри
Тема, про яку говорить Кравченко, стала предметом публічної дискусії навесні 2026 року.
У відкритих джерелах була оприлюднена постанова Голосіївського районного суду Києва від 25 червня 2009 року у кримінальній справі щодо Семена Кривоноса.
З її тексту випливає, що Кривоноса обвинувачували за ч. 3 ст. 157 КК України у перешкоджанні здійсненню виборчого права, поєднаному з підкупом виборців і вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Суд закрив кримінальну справу та звільнив Кривоноса від кримінальної відповідальності у зв’язку із застосуванням Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.
Однією з юридичних підстав для застосування амністії була та обставина, що, відповідно до наданих суду документів, Кривонос мав на утриманні малолітню дитину 2008 року народження. У постанові суду також було зазначено, що згідно з довідкою Голосіївської РДА Кривонос не був позбавлений батьківських прав щодо хлопчика.
Навесні 2026 року низка медіа та публічних осіб поставили під сумнів реальність відповідних сімейних відносин. Зокрема, публікувалися твердження матері дитини про обставини оформлення Кривоносом батьківства. Також повідомлялося, що проведена пізніше ДНК-експертиза виключила його біологічне батьківство, а згодом суд виключив відомості про нього як батька з актового запису про народження.
Водночас самі ці публікації не є доказом вчинення кримінального правопорушення. Встановлення того, чи мало місце умисне використання недостовірних документів, введення суду в оману або інші кримінально карані дії, належить до завдань кримінального провадження і в кінцевому підсумку — суду.
Так само термін «фіктивне усиновлення», який широко використовується у публічних повідомленнях, не цілком точно передає юридичну конструкцію описаних подій: із оприлюднених матеріалів ідеться передусім про оформлення та подальше оспорювання батьківства, а не про класичну процедуру усиновлення за рішенням суду.
Кравченко пов’язав підозру із конфліктом навколо операції «Карфаген»
Заява про підписання підозри прозвучала на тлі гострого конфлікту між керівництвом Офісу Генерального прокурора та антикорупційними органами після операції НАБУ і САП «Карфаген».
На початку вересня НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників структурних підрозділів Офісу Генпрокурора і яка могла забезпечувати прикриття діяльності шахрайських кол-центрів.
Руслан Кравченко свою причетність до інкримінованих подій заперечив і заявляв, що не має процесуального статусу у справі «Карфаген».
7 вересня він подав заяву про відставку з посади Генерального прокурора, назвавши своє рішення політичним і зазначивши, що не хоче, аби посада Генпрокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння.
Водночас сама заява про відставку не припиняє автоматично повноважень Генерального прокурора. Закон «Про прокуратуру» передбачає, що Генеральний прокурор звільняється Президентом України за згодою Верховної Ради. Президент має подати до парламенту письмове подання про надання згоди на звільнення.
Станом на останнє офіційно підтверджене повідомлення Верховної Ради від 9 вересня президентське подання про звільнення Кравченка до парламенту ще не надходило.
Таким чином, сам факт подання заяви про відставку не позбавляв Кравченка процесуальних повноважень Генерального прокурора, необхідних для здійснення повідомлення про підозру директору НАБУ.
Реакції НАБУ поки немає
На момент підготовки матеріалу НАБУ не оприлюднило окремої офіційної заяви про підписання Кравченком повідомлення про підозру Семену Кривоносу.
Так само у відкритому доступі поки немає самого тексту підозри, підтвердження її вручення директору НАБУ чи інформації про подальші процесуальні дії — виклик на допит, звернення щодо запобіжного заходу або відсторонення від посади.
Наявність повідомлення про підозру сама по собі також не означає доведеності вини особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
AdvokatPost стежитиме за появою офіційного тексту підозри, її правовою кваліфікацією, підтвердженням вручення документа директору НАБУ та реакцією Національного антикорупційного бюро.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.