Доки російський диктатор Володимир Путін залишається при владі, трибунал не зможе його переслідувати. Але у таких злочинів немає терміну давності, і міжнародне правосуддя завжди грає в довгу.
Про це розповів виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів Марк Елліс в інтерв’ю РБК-Україна.
Він зауважив, що сам по собі факт згоди на створення трибуналу, нехай навіть у його початковій формі, вже став серйозним кроком. Ще має бути проведено багато роботи, щоб він запрацював повноцінно.
“Створення трибуналу супроводжувалося складними політичними переговорами в рамках основної групи приблизно з 40 країн. Як і в будь-якому подібному процесі, довелося йти на компроміси. Це не ідеальний трибунал, але він буде ефективним”, – зазначив Елліс.
одним із найбільш спірних питань під час переговорів стала проблема імунітету глави держави. Деякі країни виступили проти його визнання, вказуючи на те, що Міжнародний кримінальний суд та трибунали, створені Радою Безпеки Організації Об’єднаних Націй, такого імунітету не визнають.
“І це правильно. Якби трибунал був по-справжньому міжнародним, він, можливо, також міг би ігнорувати цей принцип. Але політична реальність виявилася іншою”, – констатував він.
“Жорстке” ядро країн чинило опір визнанню імунітету глави держави, ключові держави – особливо з G7 – наполягали на цьому. “Вони ясно дали зрозуміти, що не підтримуватимуть трибунал в іншому разі. Їх турбувала не тільки перспектива зміни основ міжнародного звичаєвого права, а й можливість того, що подібний трибунал може створити прецедент проти їхніх власних лідерів”, – пояснив Елліс.
Він додав, що “остаточний компроміс закріплений у статуті”. “З одного боку, у статті 4 заявляється, що трибунал не визнає особистого імунітету. З юридичного погляду це звучить чітко. Але на практиці статут перешкоджає порушенню справ проти членів так званої “трійки”. Якщо проти такої особи буде запрошено обвинувальний висновок, суддя на стадії досудового провадження буде зобов’язаний призупинити процес”, – зазначив експерт.
Тобто де-юре трибунал відкидає імунітет глави держави, але де-факто – підтримує його. “Цей компроміс означає, що доти, доки Володимир Путін залишається при владі, трибунал не зможе його переслідувати. Групи громадянського суспільства критикували це, але я – ні. Така політична реальність створення подібного трибуналу”, – сказав Елліс.
Так, зауважує він, постає питання, чи варто взагалі відмовитися від трибуналу лише тому, що він поки що не може притягнути Путіна до відповідальності. “Моя відповідь – ні. Трибунал все одно дає можливість проводити розслідування, готувати матеріали справ і виносити обвинувальні висновки. Було б краще, якби трибунал відкидав імунітет глави держави і де-юре, і де-факто? Звичайно. Але з урахуванням обставин досягнутий результат все ж є значним досягненням”, – наголосив експерт.
На запитання щодо того, що Путін сидітиме у своєму кріслі до самої смерті і у в’язниці так і не опиниться, Елліс підкреслив, що колишній президент Іраку Саддам Хусейн “теж ніколи не думав, що його притягнуть до відповідальності”.
“Я жив у колишній Югославії і можу вас запевнити, що Слободан Мілошевич ніколи не вірив, що його змістять. Те саме стосується Чарльза Тейлора й Омара аль-Башира із Судану, які напевно не очікували свого падіння”, – додав він.
Марк Елліс підкреслив, що історія сповнена подібних прикладів, коли лідери вірили, що вони непідвладні змінам, а потім виявлялося, що це не так.
“Згоден, важко уявити народне повстання в Росії, яке скине Володимира Путіна. Якщо дивитися на речі реально, у Гаазі він найближчим часом не опиниться – ні за ордером Міжнародного кримінального суду, ні через якийсь спецтрибунал. Але у цих злочинів немає терміну давності, і міжнародне правосуддя завжди грає в довгу”, – сказав Елліс.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.