Агентство Reuters із посиланням на двох поінформованих співрозмовників повідомило 21 вересня 2026 року, що адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як інституції в цілому та планує оголосити їх найближчим часом — можливо, цього ж тижня під час сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку або невдовзі після неї.
Окремо The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців і документи повідомив, що санкції передбачатимуть заборону більшості операцій із Судом після перехідного пільгового періоду тривалістю приблизно шість-сім місяців. Це принципово ширший захід порівняно з чинними персональними санкціями проти окремих суддів і прокурорів МКС.
Станом на момент підготовки цього матеріалу йдеться про підтверджене двома незалежними виданнями повідомлення про підготовлений урядовий крок, а не про завершений юридичний акт: Державний департамент США публічно це не підтвердив, а в переліку санкційних програм Міністерства фінансів США (OFAC) остання офіційна дія в межах програми санкцій, пов’язаних з МКС, станом на цей момент датована 18 серпня 2026 року.
Що означатимуть санкції проти установи, а не проти окремих осіб
За наведеними Reuters відомостями, санкції щодо МКС як організації можуть заборонити громадянам і компаніям США надавати Суду кошти, товари чи послуги без спеціальної ліцензії OFAC. Потенційні практичні наслідки — ускладнення банківських платежів, закупівлі ІТ-послуг, страхування, найму слідчих і навіть виплат заробітної плати американським співробітникам Суду. На відміну від персональних санкцій, які обмежують конкретних посадовців, інституційні санкції здатні вплинути на операційну спроможність МКС у цілому, включно з розслідуваннями, що не мають жодного стосунку до підстав запровадження самих санкцій.
Від персональних санкцій до інституційних: хронологія тиску США на МКС
Чинний режим персональних санкцій США проти посадовців МКС діє із лютого 2025 року і охоплює понад десяток суддів і прокурорів Суду. У серпні 2026 року до переліку додали Президентку МКС Томоко Акане та старшого судового адвоката Абдулає Сея; ці санкції набули чинності 17 вересня 2026 року. У липні 2026 року Державний секретар США Марко Рубіо публічно оголосив курс на ізоляцію МКС і закликав інші держави вийти зі складу Суду. Підготовлені інституційні санкції, за повідомленнями Reuters і WSJ, є переходом від персональних обмежень до заходів, спрямованих на саму Установу.
Чому це особливо важливо для України
Ні матеріал Reuters, ні матеріал WSJ, наскільки це випливає з доступних відкритих джерел, прямо не згадують розслідування МКС щодо ситуації в Україні — зв’язок між підготовленими санкціями та українським напрямом роботи Суду є аналітичним висновком редакції, а не твердженням первинних джерел.
Україна з 1 січня 2025 року є 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС; до цього, з листопада 2013 року, юрисдикція Суду щодо ситуації в Україні ґрунтувалася на двох спеціальних заявах Верховної Ради України відповідно до статті 12(3) Статуту.
Розслідування ситуації в Україні Прокурор МКС відкрив 2 березня 2022 року за зверненням Литви та скоординованої групи 43 держав-учасниць; часові межі розслідування охоплюють період з 21 листопада 2013 року. У межах цього розслідування МКС видав ордери на арешт: 17 березня 2023 року — щодо Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової (за звинуваченням у незаконній депортації й переміщенні дітей з окупованих територій України); 5 березня 2024 року — щодо генерал-лейтенанта Сергія Кобилаша та адмірала Віктора Соколова; 24 червня 2024 року — щодо міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу Валерія Герасимова (обидва — за звинуваченнями у скеровуванні ударів по цивільному населенню). Жоден з цих ордерів не виконано; жодна з названих осіб не постала перед Судом, і презумпція невинуватості щодо кожної з них зберігається до ухвалення вироку по суті.
Інституційні санкції, спрямовані на операційну спроможність МКС загалом, — банківські розрахунки, ІТ-інфраструктуру, найм слідчих, — теоретично здатні ускладнити роботу Суду з усіма без винятку ситуаціями, які він розслідує, включно з українською, навіть якщо самі санкції формально не називають Україну підставою запровадження.
Читайте також на ADVOKAT POST
- 1 січня Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду — власне висвітлення ADVOKAT POST набуття Україною повноправного членства в Римському статуті, статус якого прямо стосується сфери дії обговорюваних санкцій.
- На сьогодні юрисдикція Міжнародного кримінального суду має обмежений характер: суддя ВС Анісімов — попередній (2022 року, до ратифікації Україною Римського статуту) аналіз юрисдикційних меж МКС щодо української ситуації на підставі спеціальних заяв за статтею 12(3) Статуту.
- Міжнародне гуманітарне право – це право війни: суддя Верховного Суду Надія Стефанів — контекст співвідношення міжнародного гуманітарного права та діяльності міжнародних судових механізмів, застосовних до кваліфікації дій, розслідуваних МКС.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.