Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 грудня 2020 року у справі за позовом фізичної особи до НААУ (в особі Ради адвокатів України) щодо скасування рішення З`їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про обрання Павла Гречківського та Олексія Маловацького членами Вищої ради правосуддя.
Постанова винесена колегією суддів 2 лютого 2022 року, про це повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в оцінці безпідставності твердження позивача про повторне обрання членами ВРП Павла Гречківського і Олексія Маловацького всупереч Конституції.
Суд посилається на те, що у 2015 році обидва адвокати були призначені членами Вищої ради юстиції, а після внесення змін до частини п`ятої статті 131 Конституції України та набрання чинності Законом України «Про Вищу раду правосуддя» вперше у 2019 році обрані членами Вищої ради правосуддя.
Колегія суддів при цьому враховує позиції КСУ, в тому числі й відмову у відкритті конституційного провадження на підставі подання 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини п`ятої статті 131 Конституції України.
Суд вказує, що Конституція України та Закон України «Про Вищу раду правосуддя» не встановлюють додаткових умов, коли вказані обмеження щодо права бути призначеними до ВРП застосовується також до осіб, яких було призначено членами Вищої ради юстиції на підставі Закону «Про Вищу раду юстиції» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року.
«З урахуванням рішень Конституційного Суду України вбачається, що обмеження в частині неможливості одній і тій самій особі обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль, застосовується до правовідносин, які виникли після набрання чинності змін до Конституції України, внесених Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», та норм частини другої статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а також у відношенні осіб, які попередньо обіймали посаду саме члена Вищої ради правосуддя, а не члена Вищої ради юстиції», – ідеться у постанові.
На додаток до цих аргументів суд наводить порівняльний аналіз конституційних повноважень Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя, який демонструє відмінність також і кількісного складу і порядку формування двох цих органів.
«З наведеного вбачається, що Вища рада правосуддя є новим органом в судовій системі України. Зокрема, Вищу раду юстиції створено на підставі Закону «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 pоку, того ж дня її зареєстровано як юридичну особу, а 15 березня 2017 року вона втратила цей статус. У свою чергу, Вища рада правосуддя створена 15 березня 2017 року після припинення повноважень Вищої ради юстиції на підставі Закону «Про Вищу раду правосуддя», що набрав чинності 05 січня 2017 року.
Отже, з моменту створення державного органу – Вищої ради правосуддя, не існує державного органу – Вищої ради юстиції. Вища рада правосуддя наділена унікальними, тільки їй притаманними повноваженнями. Відсутність в Конституції та законах України визначення того, що Вища рада правосуддя продовжує виконувати повноваження Вищої ради юстиції, підтверджує той факт, що Вища рада правосуддя є іншим конституційним органом порівняно з Вищою радою юстиції», – ідеться у постанові суду.
Суд також посилається на рішення, прийняті Вищою радою юстиції для реорганізації ВРЮ та утворення ВРП. Зокрема, у пункті 5 цього рішення вказано, що Вища рада правосуддя є правонаступником майна, прав та обов`язків Вищої ради юстиції, при цьому не визначено, що Вища рада правосуддя набуває та продовжує виконувати повноваження Вищої ради юстиції.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача відсутнє порушене право, як необхідна умова для задоволення позову. Зокрема, позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, передбачених в оскаржуваних рішеннях, як актів індивідуальної дії, такі рішення не породжують для позивача жодних прав та обов`язків, а тому право на захист, не виникає.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Нагадаємо, Павло Гречківський був обраний з’їздом адвокатів членом Вищої ради юстиції у квітні 2015 року. Олексій Маловацький призначений членом ВРЮ Верховною Радою у травні 2015 року.
У ході судової реформи 2016 року до Конституції України було внесено зміни в частині правосуддя, які, зокрема, передбачали існування Вищої ради правосуддя. Закон «Про Вищу раду правосуддя» набув чинності у січні 2017 року.
В 2019 року з’їзд адвокатів України обрав членами Вищої ради правосуддя Павла Гречківського й Олексія Маловацького з поміж п’яти кандидатів.
У січні 2022 року обидва представники адвокатури пішли у відставку на знак протесту проти неконституційних положень профільного законодавства.