60 підписів із 73 тисяч адвокатів України: ініціативу позачергового з’їзду супроводжують маніпуляції, а не підтримка

Ініціатива полтавського адвоката Дмитра Остапенка щодо скликання позачергового з’їзду адвокатів України, яку інформаційно просуває сайт anticor.foundation, не отримала реальної підтримки в адвокатській спільноті. За весь час публічної кампанії на сайті advokat-petition.com.ua її підтримали лише понад 60 адвокатів.

Станом на кінець квітня 2026 року в Єдиному реєстрі адвокатів України обліковувалося 73 316 адвокатів. Отже, кількість підписантів становить близько 0,08 % від загальної кількості адвокатів України. За таких показників говорити про наявність реального професійного запиту на позачерговий з’їзд не доводиться.

Особливо показово, що прихильники цієї ініціативи подають цифри так, ніби йдеться про 0,9 % підтримки. Однак, така подача вводить в оману. Коректний показник — приблизно 0,08 % від загальної кількості адвокатів. Тобто масштаб підтримки фактично завищується більш ніж у десять разів. Це вже не питання інтерпретації, а питання добросовісності подачі інформації.

Хто просуває ініціативу

Ініціатива належить адвокату з Полтави Дмитру Остапенку. При цьому публічна кампанія на її підтримку ведеться, зокрема, через сайт anticor.foundation, який фактично використовується як персональна публічна трибуна адвокатки Лариси Криворучко. Характер оприлюднених там матеріалів, їхня стилістика, структура та зміст дають підстави вважати, що значна частина таких текстів готується із використанням штучного інтелекту та наповнюється маніпулятивними тезами, підміною фактів оцінками і прийомами, що вводять читача в оману.

Інформаційне просування цієї кампанії через такий ресурс лише підсилює враження, що йдеться не про фахову дискусію всередині адвокатури, а про медійну технологію, покликану створити ілюзію широкої підтримки там, де її фактично немає.

Чому виникають питання до професійного мотиву ініціатора

Окремої уваги заслуговує постать самого Дмитра Остапенка. За інформацією, яку підтвердив сам адвокат, він не виконував вимоги щодо підвищення професійної кваліфікації протягом п’яти років і почав вживати дії для виконання цього обов’язку лише після отримання дисциплінарної скарги. За таких обставин постає цілком логічне запитання: про який рівень професійної відповідальності можна говорити, якщо адвокат роками ігнорував базовий обов’язок, прямо передбачений правилами професії, і згадав про нього лише тоді, коли настав ризик дисциплінарної відповідальності?

Саме тому теза про “необхідність змінювати адвокатуру”, озвучена таким ініціатором, виглядає щонайменше непереконливо. У професійному середовищі це сприймається не як системна реформа, а як спроба перевести особисту дисциплінарну проблему в площину “боротьби за всю адвокатуру”.

Дисциплінарний контекст

Інформаційно цю кампанію активно підтримала також адвокатка Лариса Криворучко, яка сама перебуває в дисциплінарному конфлікті і судиться з Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області. Тому не дивно, що в адвокатському середовищі виникає питання: чи йдеться справді про інтереси професії, чи радше про спробу окремих осіб, які мають власні дисциплінарні проблеми, подати персональний конфлікт як загальноадвокатську кризу.

Що передбачає закон

Відповідно до статті 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позачерговий з’їзд адвокатів України скликається Радою адвокатів України. Якщо РАУ не скликає з’їзд протягом шістдесяти днів із дня надходження відповідної пропозиції, адвокати або представники рад адвокатів регіонів, які підписали таку пропозицію, можуть ухвалити рішення про утворення організаційного бюро зі скликання з’їзду. Але між формальною можливістю і реальним представництвом інтересів професії є принципова різниця. Понад шістдесят підписів не створюють ані політичного, ані професійного мандата говорити від імені адвокатури.

Чому це важливо під час війни

Питання скликання позачергового з’їзду під час воєнного стану не можна розглядати як звичайну процедурну ініціативу. Йдеться про функціонування інституту адвокатури в умовах війни, коли адвокати забезпечують право на захист військовослужбовців, поранених, полонених, переселенців, родин загиблих, затриманих та обвинувачених.

Будь-які дії, які можуть дестабілізувати систему адвокатського самоврядування без очевидного запиту з боку самої професії, об’єктивно б’ють по інституційній стійкості адвокатури. І цифри свідчать, що переважна більшість адвокатів таку ініціативу не підтримала.

Варто також не забувати, що Рада адвокатів України вже ухвалила рішення про скликання Шостого з’їзду ще 6 вересня 2022 року. З’їзд не відбувся — не через «небажання керівництва адвокатури», а через об’єктивні правові перешкоди. Закон встановлює триступеневу процедуру: збори у районах → конференції регіонів з жорстким кворумом більше половини делегатів → з’їзд. 

У 8+ прифронтових регіонах — Донецькому, Запорізькому, Херсонському, Луганському, Харківському, Сумському та інших — провести збори і забезпечити кворум фізично неможливо. Без більшості регіональних конференцій з’їзд є нелегітимним незалежно від кількості зібраних підписів.

Детальніше з умовами та особливостями проведення з’їзду адвокатів під час війни можна ознайомитись з статті – ХТО ВИМАГАЄ З’ЇЗДУ АДВОКАТІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: АБО НЕ ЧИТАВ ЗАКОН, АБО ЗАЙМАЄТЬСЯ ПРОВОКАЦІЯМИ

Замість висновку

Результат у понад 60 підписів за тривалий час публічної кампанії свідчить про очевидне: ініціатива позачергового з’їзду не знайшла підтримки в адвокатській спільноті. Більше того, її просування супроводжується маніпуляціями з цифрами, покликаними штучно завищити враження про масштаб підтримки.

Коли адвокат, який роками не виконував вимоги щодо підвищення професійного рівня і почав це робити лише після дисциплінарної скарги, раптом починає говорити про необхідність “змінити всю адвокатуру”, а його кампанію обслуговує ресурс із маніпулятивним контентом, це ставить під сумнів не лише щирість мотивів, а й саму професійну спроможність таких ініціаторів виступати від імені адвокатури.

За нинішніх обставин ця кампанія виглядає не як консолідована вимога професії, а як локальна інформаційна акція вузького кола осіб, які намагаються видати власні дисциплінарні проблеми за кризу всієї адвокатури.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.