Ініціатива адвоката Дмитра Остапенка про збір підписів для скликання позачергового з’їзду адвокатів України набрала понад 190 підписів — це продовження теми, яку «Адвокат Пост» уже висвітлював 7 квітня 2026 року в матеріалі «Хто вимагає з’їзду адвокатів під час війни: або не читав закон, або займається провокаціями». Приріст із трохи більше 60 до понад 190 підписів відбувся завдяки масовій розсилці на електронні адреси адвокатів, отримані з Єдиного реєстру адвокатів України на порталі «Дія».
Механізм збору підписів
Дмитро Остапенко закликав колег підписати вимогу про скликання З’їзду адвокатів України, посилаючись на частину 4 статті 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», — за його розрахунками, потрібно зібрати 7500 підписів. Як детально описало видання ANTIRAID у матеріалі «Адвокат, який не пройшов перевірку на доброчесність закликає колег ініціювати «з’їзд адвокатів». Некомпетентність чи диверсія?», документи із кваліфікованим електронним підписом, накладеним через «Дію», спершу було запропоновано надсилати на особисту адресу Остапенка в Gmail, згодом механізм було змінено і для цього було створення сайт зі збору підписів.
Чому з’їзд не може бути законно проведений під час дії воєнного стану
Голова Ради адвокатів України Лідія Ізовітова ще у вересні 2022 року, коли Рада адвокатів України ухвалила рішення про скликання Шостого з’їзду адвокатів України без визначення дати проведення, навела пряму нормативну підставу: частина 5 статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення в умовах воєнного стану виборів, референдумів, страйків, масових зібрань та акцій. З’їзд адвокатів — зібрання делегатів з усієї країни — підпадає під поняття «масових зібрань». Питання полягає не лише у відповідальності за безпеку делегатів, а в прямій законодавчій забороні, чинній на весь період воєнного стану, — на додаток до фізичної неможливості забезпечити законний кворум конференцій у прифронтових регіонах, детально розібраної в квітневому матеріалі видання.
Судове підтвердження законності континуїтету повноважень
Питання законності самого принципу продовження повноважень органів адвокатського самоврядування (континуїтету) неодноразово поставало в судовій практиці — зокрема, у справі за позовом адвоката Лариси Криворучко.
У справі № 260/2748/25 позивачка звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з вимогою встановити відсутність повноважень (компетенції) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області з 2022 року — саме через сплив п’ятирічного строку повноважень її членів. Обґрунтуванням слугував Висновок Дослідницької служби Верховної Ради України від 30.01.2025 «Парламентське дослідження щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури України», за яким рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 № 69 нібито суперечить Конституції України.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову повністю. Восьмий апеляційний адміністративний суд (постанова від 6 серпня 2025 року) залишив цю відмову без змін, вказавши на таке:
- у справі № 260/5601/23 (щодо власного дисциплінарного провадження позивачки) суди першої та апеляційної інстанцій вже дослідили питання повноважень членів КДКА Закарпатської області у зв’язку зі спливом п’ятирічного строку і встановили наявність таких повноважень саме на підставі рішення Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 «Про затвердження роз’яснення щодо інституціонального континуїтету НААУ та організаційних форм адвокатського самоврядування» — цей висновок підтверджений і ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 у тій же справі;
- рішення РАУ № 69 є чинним і не скасованим: воно передбачає, що за наявності об’єктивних підстав, які виключають можливість проведення безперешкодного та безпечного для життя і здоров’я осіб відповідних виборів, органи адвокатського самоврядування продовжують виконувати повноваження до початку діяльності новосформованих органів;
- посилання апелянтки на те, що «Парламентське дослідження» Дослідницької служби ВРУ підтвердило нелегітимність КДКА через сплив строку повноважень і неконституційність рішення РАУ № 69, суд визнав помилковим — оскільки цей документ є лише неофіційним аналітичним матеріалом із суб’єктивним баченням його авторів, не має статусу офіційної позиції Верховної Ради чи її органів і не створює жодних правових наслідків.
Це рішення — пройшовши три судові інстанції (Закарпатський окружний адміністративний суд, Восьмий апеляційний адміністративний суд, Верховний Суд у порядку касаційного перегляду попередньої справи) — є наразі найбільш предметним судовим підтвердженням законності застосування принципу інституційного континуїтету органами адвокатського самоврядування, а не лише позицією самої Ради адвокатів України.
В іншій справі, яку розглядав Вінницький окружний адміністративний суд у рішенні від 24 квітня 2026 року № 120/15288/25 детально розглянув питання легітимності складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якій п’ятирічний строк повноважень членів сплив ще у 2022 році.
Позивачка посилалась на висновок Дослідницької служби ВРУ від 30.01.2025, в якому зазначається, що рішення РАУ № 69 від 21.09.2020 суперечить Конституції та Закону про адвокатуру. Суд чітко відповів: цей документ має виключно інформаційно-аналітичний і рекомендаційний характер. Він не є законом, не є нормативно-правовим актом і не породжує правових наслідків. Поки рішення Ради адвокатів України не скасоване у встановленому порядку і не визнане незаконним судом — воно є чинним і обов’язковим до виконання.
Питання персональних даних учасників збору підписів
Механізм верифікації підписів, передбачений законом, означає: якщо ініціатор збере необхідну кількість вимог і передасть їх до Ради адвокатів України, найвищий орган адвокатського самоврядування, який діє між зʼїздами, буде зобов’язаний здійснити юридичну верифікацію пакета документів — встановити автентичність кожного підпису та перевірити статус підписанта в Єдиному реєстрі адвокатів України. Це означає повну й поіменну деанонімізацію всіх учасників збору як законодавчо необхідний етап процедури.
Інакше кажучи: обіцяна конфіденційність учасників технічно можлива лише за умови, що ініціатива не досягне заявленої мети. Водночас документи наразі надсилаються не через захищений канал офіційного реєстру, а на особисті каналиприватної особи — організатора ініціативи, що виводить подальшу долю цих персональних даних з-під гарантій обробки, зберігання й знеособлення, які Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України покладає на Національну асоціацію адвокатів України як держателя реєстру.
Адвокатам, які розглядають можливість підписати цю вимогу, варто врахувати обидва фактори: пряму законодавчу заборону на проведення масових зібрань під час воєнного стану, судово підтверджену законність продовження повноважень органів самоврядування на цей період, а також те, що персональні дані в разі успіху ініціативи підлягають обов’язковій деанонімізації, а в разі невдачі — залишаються поза передбаченими законом гарантіями захисту, оскільки перебувають у розпорядженні приватної особи.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
