1 липня 2026 року Личаківський районний суд міста Львова затвердив угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо особи, яка на момент вчинення злочину здійснювала індивідуальну адвокатську діяльність. Суд визнав її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України — пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Фабула справи
За версією слідства, у 2018 році, здійснюючи захист підозрюваного за частиною 2 статті 187 КК України (розбій) у кримінальному провадженні № 12018140050001335, обвинувачений мав намір домовитися з прокурором Львівської місцевої прокуратури № 1 про укладення угоди про визнання винуватості на вигідних для клієнта умовах — призначення покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням статті 69 КК України (покарання нижче найнижчої межі) та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком 3 роки.
24 квітня 2018 року біля будівлі Галицького районного суду міста Львова обвинувачений висловив прокурору пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі 2000-3000 доларів США за укладення такої угоди. 7 травня 2018 року, під час зустрічі біля адміністративної будівлі Галицького відділу поліції, сума пропозиції зросла до 5000 доларів США. 8 травня 2018 року на тротуарі навпроти будинку на вулиці Академіка Богомольця обвинувачений фактично передав прокурору неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США, що станом на дату події становило 78 870 гривень.
Кошти в сумі 3000 доларів США вилучено під час огляду місця події того ж дня.
Тривалість провадження
Кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 26 квітня 2018 року. Справа пройшла апеляційний перегляд, і 11 квітня 2024 року, відповідно до ухвали Львівського апеляційного суду від 3 квітня 2024 року, обвинувальний акт повернувся на новий розгляд до суду першої інстанції. Угоду про визнання винуватості сторони уклали лише 30 червня 2026 року — тобто провадження тривало понад вісім років із моменту вчинення інкримінованих дій.
Умови угоди та призначене покарання
Сторони погодили покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України. Суд встановив іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців та поклав на засудженого обов’язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України, — періодично реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
Угодою передбачено, що засуджений зобов’язується перерахувати на потреби Збройних Сил України загалом 235 000 гривень: 100 000 гривень — до дати укладення угоди (кошти вже перераховано 30 червня 2026 року), решту 135 000 гривень — після затвердження угоди судом, але до набрання вироком законної сили.
Обставини, що пом’якшують покарання
Суд врахував визнання вини, щире каяття та збіг тяжких сімейних обставин: повнолітня донька засудженого внаслідок невдалого хірургічного втручання у квітні 2018 року стала інвалідом I-Б групи, син добровільно мобілізувався до Збройних Сил України і проходить службу безпосередньо в районі бойових дій. На утриманні засудженого перебувають тяжкохворі мати і теща похилого віку, а також він бере участь у вихованні неповнолітньої онуки. Додатковою пом’якшуючою обставиною суд визнав перерахування коштів на потреби Збройних Сил України. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Правова оцінка суду
Обґрунтовуючи затвердження угоди, суд послався на пункт 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia» від 29 квітня 2014 року, згідно з яким угоди про визнання винуватості можуть бути ефективним інструментом боротьби з корупцією та організованою злочинністю за умови їхнього правильного застосування, а також сприяють зменшенню навантаження на суди.
Суд визнав, що суспільний інтерес у затвердженні угоди полягає у скороченні строків розгляду справи про тяжкий злочин, зменшенні ризику зривів засідань через неявку свідків та економії державних ресурсів.
Спеціальна конфіскація та доля речових доказів
На підставі статей 96-1, 96-2 КК України суд застосував спеціальну конфіскацію коштів у сумі 3000 доларів США, вилучених під час огляду місця події. Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 10 травня 2018 року, скасовано у зв’язку з відсутністю потреби в його подальшому застосуванні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.