Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023260000000541 від 26.06.2023 року, в якому досягнуто угоди про визнання винуватості відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, адвоката ради адвокатів Київської області, неодружего, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4 КК України (в редакції до 11.08.2023), ст.369-2 ч.2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
Восени 2022 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в дружніх та довірливих відносинах із ОСОБА_6 , дізналася про те, що слідчим управлінням ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом протиправної діяльності службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», засновником та директором якого є ОСОБА_6 ..
Достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 сприймає ОСОБА_7 як впливову особу, вона вирішила використати цей факт у власних інтересах та заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 під приводом сприяння в уникненні різного роду проблем, пов`язаних із кримінальним переслідуванням службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан» для чого розповіла ОСОБА_6 , що володіє широким колом знайомств серед впливових осіб в державі, в тому числі і серед адвокатів, яким є ОСОБА_3 , за що ОСОБА_6 повинен надати їй та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50000,00 доларів США.
У січні 2023 року ОСОБА_7 , попередньо вступивши з ОСОБА_3 у злочинну змову з приводу незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , познайомила ОСОБА_3 з ОСОБА_6 , відрекомендувавши ОСОБА_3 як досвідченого адвоката з м. Києва, після чого ОСОБА_6 залучив ОСОБА_3 в якості захисника у кримінальному провадженні за фактом протиправної діяльності службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан». ОСОБА_3 , в свою чергу, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , під час знайомства із ОСОБА_6 , з метою введення останнього в оману, підкріплюючи його почуття довіри, підтвердив ОСОБА_6 існування у ОСОБА_7 широкого кола знайомств та запевнив у справжності їх намірів щодо допомоги у мінімізації негативних наслідків, пов`язаних із кримінальним переслідуванням службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан».
В той же час, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із
ОСОБА_3 , не мали наміру вчиняти будь-яких дій щодо надання допомоги ОСОБА_6 , а діючи з корисливих мотивів планували обернути одержані від ОСОБА_6 грошові кошти на власну користь. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розраховували використати той факт, що одночасне надання правової допомоги ОСОБА_3 в якості адвоката в межах кримінального провадження, за що останній повинен був отримати окремо визначений гонорар, сприятиме підтриманню сформованих довірливих відносин до них з боку ОСОБА_6 і у останнього не виникатиме сумнівів щодо справжності намірів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 стосовно допомоги в уникненні негативних наслідків, пов`язаних із кримінальним переслідуванням протиправної діяльності службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан».
08.01.2023 ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом допомоги у мінімізації негативних наслідків, пов`язаних із кримінальним переслідуванням службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», засновником та директором якого є ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 в розмірі 50000,00 доларів США (у гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ складає 1 828 500 гривень), які ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 , а та розподілила їх з ОСОБА_3 , тим самим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд.
13.02.2023, під час спілкування шляхом переписки у мессенджері «Signal», відповідаючи на запитання ОСОБА_6 про хід та результати допомоги щодо мінімізації негативних наслідків кримінального переслідування службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», ОСОБА_3 , діючи за узгодженим із ОСОБА_7 злочинним планом, вводячи ОСОБА_6 в оману та з метою підтримання сформованого у нього почуття довіри до них, повідомив, що відповідна робота триває та найближчим часом слід очікувати сприятливих результатів.
В кінці лютого 2023 року, ОСОБА_7 , продовжуючи спільні з ОСОБА_3 злочинні наміри, спрямовані не незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , повідомивши ОСОБА_6 неправдиві відомості про позитивні зрушення у питанні мінімізації негативних наслідків, пов`язаних із кримінальним переслідуванням протиправної діяльності службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», вказала про необхідність надання додаткових грошових коштів в сумі 180000,00 доларів США для подальшої допомоги.
В середині березня 2023 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом допомоги у мінімізації негативних наслідків, пов`язаних із кримінальним переслідуванням службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», засновником та директором якого є ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 в розмірі 110000,00 доларів США (у гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ складає 4 022 700 гривень), які ОСОБА_8 , знаходячись в будинку АДРЕСА_3 за вказівкою ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 , тим самим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд.
В середині травня 2023 року ОСОБА_7 продовжуючи спільні з ОСОБА_3 злочинні наміри, спрямовані не незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , повідомивши ОСОБА_6 неправдиві відомості про позитивні зрушення у питанні мінімізації негативних наслідків, повязаних із кримінальним переслідуванням протиправної діяльності службових осіб ПП «МЦ «Меднеан», повідомила про необхідність надання додаткових грошових коштів в сумі 100000,00 доларів США для подальшої допомоги, оскільки попередньо наданих грошових коштів нібито не достатньо для уникнення всіх можливих негативних наслідків.
21.05.2023 року, час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом допомоги у мінімізації негативних наслідків, пов`язаних із кримінальним переслідуванням службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», засновником та директором якого є ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 в розмірі 90000,00 доларів США (у гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ складає 3 291 300 гривень), які ОСОБА_6 , знаходячись в будинку АДРЕСА_3 , належному ОСОБА_8 , передав ОСОБА_7 , тим самим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, грошовими коштами розпорядилися на власний розсуд.
В період часу з 08.01.2023 по 21.05.2023, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 250000,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становить 9142500 гривень, чим своїми діями спричинили ОСОБА_6 майнову шкоду в особливо великих розмірах.
Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч.4 ст.190 КК України (в редакції до 11.08.2023) за заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Крім цього, ОСОБА_3 , маючи свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4308/10 від 30.09.2010, в січні 2023 року уклав договір з ОСОБА_6 , який є директором та засновником ПП «Медичний центр «Меднеан», про надання правової допомоги у кримінальному провадженні №42022260000000059 від 18.04.2022 відносно протиправної діяльності службових осіб ПП «Медичний центр «Меднеан», в якому ОСОБА_6 та іншим особам повідомлено про підозру.
В ході надання правової допомогиу кримінальному провадженні
№42022260000000059, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе за вплив на прийняття рішення слідчим та прокурором щодо непритягнення ОСОБА_8 , який є тестем ОСОБА_6 , до кримінальної відповідальності у цьому ж кримінальному провадженні.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 27.06.2023 ОСОБА_3 , знаходячись на території Шевченківського районного суду м. Чернівців за адресою: місто Чернівці, вулиця Кафедральна, 4, повідомив ОСОБА_6 що за умови надання йому ОСОБА_6 неправомірної вигоди в сумі 10000 доларів США, здійснить вплив на прийняття слідчим та прокурором у кримінальному провадженні позитивного рішення про непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності та неповідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, запевнивши ОСОБА_6 у існуванні між ним та слідчим, прокурором дружніх, довірливих стосунків.
Наступного дня, 28.06.2023, ОСОБА_6 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , внаслідок обіцянок ОСОБА_3 та бажаючи запобігти настанню негативних наслідків для своєї сім`ї у вигляді притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, погодився надати адвокату неправомірну вигоду за здійснення останнім впливу на прийняття слідчим та прокурором у кримінальному провадженні відповідного рішення про неповідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.
10.07.2023, приблизно о 10 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , заходячись біля приміщення ОКНП «Чернівецький обласний медичний діагностично-реабілітаційний центр», розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що слідчий та прокурор відповідно до підпунктів «е», «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе в розмірі 10000 доларів США (згідно з офіційним курсом іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на 10.07.2023, відповідало сумі 365 686 гривень) за здійснення впливу на прийняття слідчим та прокурором у кримінальному провадженні №42022260000000059 рішення про непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.369-2 КК України, за одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також в обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди.
21.11.2024 між прокурором Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачем ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 за письмової згоди потерпілого прокурору на укладення угоди, досягнуто угоди про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України (в редакції до 11.08.2023), ст.369-2 ч.2 КК України.
Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (в редакції до 11.08.2023), ч.2 ст.369-2 КК України, зобов`язується співпрацювати у викритті злочинних дій іншого співучасника особливо тяжкого злочину, відшкодувати завдану потерпілому злочином шкоду.
Сторони угоди дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 , а також узгодили покарання ОСОБА_3 за ст.190 ч.4 КК України (в редакції до 11.08.2023 року) і виді позбавлення волі строком 5 п`ять років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.ст.75, 76 КК України, за ст.369-2 ч.2 КК України – у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який виконувати самостійно.
Крім того, угодою передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, відповідно до ст.473 КПК України, які роз`яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо нетяжких корупційних злочинів, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
Злочин, за ч.4 ст.190 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким; за ч.2 ст.369-2 КК України – нетяжким корупційним (ст.ст.12, 45 КК України) за відсутності ознак співучасті, шкоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив що цілком розуміє характер обвинувачення, розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наполягав на затвердженні угоди. Додав, що кримінальне правопорушення за ст.190 ч.4 КК України вчиняв за пропозицією ОСОБА_7 та у співучасті з нею, про що розкаюється, готовий понести покарання, відшкодовувати потерпілому завдану їх з ОСОБА_7 діями матеріальну шкоду.
Таким чином шляхом надання в судовому засідання пояснень відносно іншого співучасника злочину, дотримані умови укладення угоди, визначені ст.469 КК України.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що спільними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_7 йому завдано матеріальної шкоди на суму 250000 доларів США, з яких ОСОБА_7 йому відшкодовано 40000 доларів США, ОСОБА_3 – 10000 доларів США. Згоден за затвердження угоди за умови відшкодування йому спричиненої шкоди. Додав, що під час вчинення злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України особою ОСОБА_3 йому не було спричинено матеріальної шкоди, оскільки грошові кошти були імітаційні.
Таким чином, суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження, у судовому засіданні переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470,472 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ст.190 ч.4 КК України (в редакції до 11.08.2023), ст.369-2 ч.2 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінальних правопорушень.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Санкцією ч.4 ст.190 КК України (в редакції до 11.08.2023) визначено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статтею 77 КК України визначено, що у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається, про що також роз`яснено у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Сторонами угоди погоджене покарання ОСОБА_3 за ст.190 ч.4 КК України (в редакції до 11.08.2023) у виді позбавлення волі строком п`ять років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Перевіряючи узгоджене сторонами покарання на предмет його відповідності вимогам закону, судом враховується що ОСОБА_3 раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має вищу юридичну освіту, здійснює адвокатську діяльність, за місцем проживання характеризується позитивно; обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , такі як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування в розмірі 10000,00 доларів США матеріальної шкоди потерпілому та намір відшкодовувати її в подальшому; відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Також суд враховує, думку потерпілого, який надав згоду на укладення угоди прокурором за ст.190 ч.4 КК України та погодився на визначені угодою вид і міру покарання ОСОБА_3 ..
Отже, міра покарання у виді позбавлення волі строком п`ять років, яка узгоджена сторонами угоди, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставин, які пом`якшують порання та відсутності обтяжуючих є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.369-2 КК України, суд вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, особи винного, достатнім для його виправлення буде передбачене санкцією статті та умовами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доході громадян.
Остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом повного складання призначених покарань, однак з урахуванням правил складання покарань, визначених ч.3 ст.72 КК України, покарання у виді штрафу слід виконувати самостійно.
Крім того, суд вважає, що сукупність вищенаведених обставин щодо тяжкості злочину, особи винного, а також усвідомлення ОСОБА_3 наслідків вчиненого злочину, піддавання його негативній оцінці, намір відшкодувати потерпілому завдану злочином шкоду в повному обсязі, свідчить про бажання ОСОБА_3 стати на шлях виправлення, що в свою чергу, істотно знижує ступінь його суспільної небезпеки.
У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання за ст.190 ч.4 КК України у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а отже не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна, як того вимагає санкція статті кримінального закону за яким засуджується ОСОБА_3 , що узгоджується з положеннями ст.77 КК України.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами угоди міри покарання.
Цивільний позов ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні вироком суду відносно ОСОБА_7 , засудженої за ст.190 ч.4 КК України, 14.08.2024 залишено без розгляду. Потерпілому роз`яснено право пред`явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання про долю речових доказів, суд виходить з положень ч.ч.1, 9 ст.100 КПК України, відповідно до яких, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу; питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, які використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дослідженням аркушів з номерами купюр грошових коштів, які потерпілий передавав ОСОБА_7 в ході вчинення останньою у співучасті з ОСОБА_3 злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України (т.1, а.с.86-95), визнаних постановою слідчого від 28.06.2023 речовими доказами (т.1, а.с.96), протоколу огляду грошових коштів, вилучених у ОСОБА_7 під час обшуку від 10.07.2023 за місцем її проживання (т.4, а.с.1-50), які в подальшому також визнані речовими доказами (т.4, а.с.51), встановлено, що речовими доказами у кримінальному провадженні, є зокрема, грошові кошти належні потерпілому, ідентифіковані в ході огляду грошових коштів за серію та номером купюр. Так, до передачі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 грошових коштів в обумовленій сумі, ОСОБА_6 виписував на окремих аркушах їх серії та номери, а в подальшому грошові кошти потерпілого були виявлені та ідентифіковані серед грошових коштів вилучених у ОСОБА_7 під час обшуку. Загальна сума грошових коштів потерпілого серед грошових коштів вилучених у ОСОБА_7 становить 118200 доларів США. За таких обставин, грошові кошти в розмірі 118200 доларів США слід повернути потерпілому, як законному володільцю. Також потерпілому слід повернути належні йому грошові кошти у розмірі 1000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США серійні номера: KC07376215A, KC07376217A, KC07376282A, KK13290623C, KB59987253D, KF30995521A, KF30995520A, FC86580971A, AB11963691T, AB22205293B, залучені разом з імітаційними грошовими коштами під час вчинення злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України. Решту вилучених у ОСОБА_7 під час обшуків грошових коштів слід повернути їй як законному володільцю.
ОСОБА_3 , ОСОБА_10 підлягає поверненню за належністю вилучене у них майно, оскільки воно не підлягає конфіскації.
Несправжні (імітаційні) засоби у вигляді грошових купюр номіналом 100 (сто) доларів США, серійний номер КВ15904831L, в кількості 90 штук – знищити.
Десять аркушів із номерами купюр, два аркуші із чорновими записами потерпілого, чорнові записи на трьох аркушах формату А4 та клаптик паперу із чорновими записами ОСОБА_10 – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирішуючи питання про заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, про арешт майна, то у ч.4 ст.174 КПК України закріплено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, з урахуванням того, що розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 закінчується постановленням вироку і судом не призначено ОСОБА_3 покарання у виді конфіскації майна, а також з урахуванням того, що цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній, арешт, накладений на майно ОСОБА_3 підлягає скасуванню на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
Крім того, до ОСОБА_3 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Під час перебування під заставою ОСОБА_3 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем ОСОБА_11 застава в розмірі 300000,00 грн в дохід держави не зверталась.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе повернути грошові кошти в розмірі 300000,00 грн, внесені заставодавцем ОСОБА_11 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області заставодавцю після набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.368,370,373,374,475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду від 21.11.2024 про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023260000000541 від 26.06.2023 року за ст.ст.190 ч.4 (в редакції до 11.08.2023), 369-2 ч.2 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватим та призначити покарання:
за ст.190 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років;
за ст.369-2 ч.2 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень.
На підставі ч.1 ст.70, ч.3 ст.72 КК України, за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_3 призначити шляхом повного складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років та штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, який виконувати самостійно.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Штраф сплатити у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.
Речові докази:
1. десять аркушів із номерами купюр, які ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 , два аркуші із чорновими записами щодо сум та дат переданих ОСОБА_6 . ОСОБА_7 коштів, чорнові записи ОСОБА_10 на трьох аркушах формату А4 та клаптик паперу із чорновими записами, які долучені до матеріалів кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження;
2. грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США, купюрами номіналом по сто доларів США, серійні номера: KC07376215A, KC07376217A, KC07376282A, KK13290623C, KB59987253D, KF30995521A, KF30995520A, FC86580971A, AB11963691T, AB22205293B, які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Чернівецькій області, грошові кошти в розмірі 118200 (сто вісімнадцять тисяч двісті) доларів США, які зберігаються у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівцях, – повернути володільцю ОСОБА_6 ;
3. грошові кошти в розмірі 353205 (триста п`ятдесят три тисячі двісті п`ять) доларів США, 2200 (дві тисячі двісті) євро, які зберігаються у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівцях, – повернути володільцю ОСОБА_7 ;
4. несправжні (імітаційні) засоби у вигляді грошових купюр номіналом 100 (сто) доларів США, серійний номер КВ15904831L, в кількості 90 штук, які зберігаються в камері зберігання СУ ГУНП в Чернівецькій області, – знищити;
5. грошові кошти в сумі 65 (шістдесят п`ять) гривень, мобільний телефон «IPhone X», мобільний телефон «IPhone 12 Pro Max», cім-картку та годинник «Apple Watсh 7», які зберігаються в камері зберігання СУ ГУНП в Чернівецькій області, флеш-носій «Transcend 8 Gb», який зберігається в матеріалах кримінального провадження, – повернути володільцю ОСОБА_3 ;
6. мобільний телефон «Самсунг» IMEI НОМЕР_1 , ноутбук «Asus» та жорсткий диск «Asus», які зберігаються в камері зберігання СУ ГУНП в Чернівецькій області, – повернути володільцю ОСОБА_10 .
Арешт майна: годинника Apple Watch Series 7, грошових коштів в сумі 65 грн (купюра номіналом 50 гривень АЕ 9029632, купюра номіналом 10 грн ЮБ 3311605 та купюра номіналом 5 грн УЕ 9656353), мобільного телефону «IPhone 12 Pro Max» сірого кольору, сім-карта із маркуванням « НОМЕР_2 », мобільного телефону «IPhone X», транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», д/н НОМЕР_3 , належного ОСОБА_12 , накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.07.2023, – скасувати.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_3 у виді застави – залишити без мін.
Заставу в розмірі 300000 (триста тисяч), внесену заставодавцем ОСОБА_11 17.07.2023 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, – повернути заставодавцю.
Роз`яснити засудженому ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч.1 ст.473 КПК України.
Копія вироку вручити прокурору, обвинуваченому негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.