Інформаційні атаки негативно позначаються на авторитеті правосуддя як такого. Проте єдиним способом протидії цьому виклику, крім ігнорування маніпуляцій та брехні, є проведення заходів за участі суддів, направлених на підвищення правової культури суспільства, формування критичного мислення у молоді з тим, щоб навіть випускник школи усвідомлював важливість незалежного правосуддя для демократичного поступу й міг відрізнити факти від вигадок і відвертих маніпуляцій.
Про це зазначає суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Микола Глотов у блозі на УП.
Звісно, юридично “підкований” читач може порадити суддям, щодо яких публікують неправдиві або маніпулятивні відомості з негативним відтінком, звертатися з позовом про спростування недостовірної інформації до суду. В цьому дійсно є раціональне зерно з точки зору права. Проте, на думку автора, на практиці подібний інструментарій неефективний. Річ у тім, що звернення до суду вимагає витрат на це часу та коштів для оплати судового збору, укладення договору з адвокатом, а ще пошуку першоджерела, адже пред’являти позов потрібно до того, хто першим написав брехню. І, коли річ йде про анонімних дописувачів, завдання ускладнюється. Але участь в судовій тяганині – це ще привід для додаткових публікацій, а отже розширення аудиторії, яка прочитає щось погане про суддю, – розмірковує суддя.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.