Судом апеляційної інстанції, який має вирішувати питання про відмову у відкритті провадження, є колегія суддів суду у складі трьох судді

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивачка) до Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі – ГУ МВС України в Донецькій області), Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області (далі – Маріупольське МУ ГУ МВС України в Донецькій області), Державної казначейської служби України (далі – ДКС України) про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника під час виконання ним службових обов’язків, за касаційною скаргою позивачки на ухвалу Донецького апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18 квітня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, у якій просила стягнути з відповідачів солідарно на її користь 1 000 000 грн як відшкодування завданої моральної шкоди.

Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Позивачка звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Проте апеляційний суд у складі судді-доповідача відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки визнав неповажними наведені позивачкою підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду через необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі No 815/3687/17, відповідно до якого питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції, тобто колегія у складі трьох суддів. На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, відповідно до частини третьої статті 34 ЦПК України (частини третьої статті 33 КАС України) колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції по суті, тоді як інші питання апеляційного провадження, визначені параграфом 2 Глави 1 розділу V ЦПК України (параграфом 2 Глави 1 розділу ІІІ КАС України), зокрема відкриття апеляційного провадження, вирішує суд апеляційної інстанції у складі судді відповідного суду (судді-доповідача).

ОЦІНКА СУДУ

ЦПК України, у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п’ятій статті 297 цього кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює означене питання по-іншому.

За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

З урахуванням наведеного й обставин цієї справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі No 815/3687/17, КАС України прямо передбачає ухвали, які на стадії апеляційного перегляду постановляє суддя-доповідач одноособово, зокрема ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху (частина 5 статті 298 КАС України). А вирішення питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за статтею 299 КАС України здійснює суд апеляційної інстанції, тобто колегія у складі трьох суддів цього суду.

З огляду на висновки, сформульовані у цій постанові у справі No 263/4637/18, Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для означеного відступу немає.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду встановила, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених позивачкою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів.

Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 23 лютого 2021 року у справі No 263/4637/18 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96406952.