Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Судова практика у справах про булінг: відповідальність педагогів, учнів та батьків”, Гретченко Лариса, адвокат, медіатор, керівник центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ, член Комітету з питань гендерної політики, що діє в складі НААУ, тренер курсу програми Ради Європи HELP «Основні принципи захисту прав людини у сфері біомедицини», розповіла про адміністративну відповідальність учасників освітнього процесу за булінг (цькування) та ознаки булінгу в складі дисциплінарного проступку, службової бездіяльності в рішеннях чи діях учасників.
У грудні 2018 року був прийнятий антибулінговий закон, тобто відбулося законодавче унормування і законодавче закріплення поняття булінгу, саме як складу адміністративного правопорушення, шляхом внесення доповнень до КУпАП. Відповідно до ст. 173-4 цього закону булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному і фізичному здоров’ю потерпілого.
Потрібно зазначити, що поняття булінгу та його типові ознаки закріплені і в ст.1 Закону України “Про освіту”.
Судова практика усталено демонструє застосування судами системного підходу при встановленні ознак складу адміністративного правопорушення, такого як булінг (цькування) учасників освітнього процесу, саме в системному зв’язку ст.173-4 КУпАП і ст.1 Закону України “Про освіту”.
Обов’язковим суб’єктом, учасником булінгу, для його кваліфікації саме як адмін правопорушення є те, що однією із сторін булінгу чи кривдником, чи потерпілим має бути малолітня або неповнолітня особа.
Якщо приймають участь дві повнолітніх особи, незважаючи на статус учасників освітнього процесу – ця дія не буде кваліфікована як булінг.
Закон України “Про освіту” визначає поняття “сторони булінгу”, до якого відносить:
- кривдника
- потерпілого
- свідків булінгу
Дуже часто свідки булінгу залишаються поза увагою і розгляд справи відбувається без них.
Потрібно зазначити, що булінг – це діяння учасників освітнього процесу, тобто це як дії так і бездіяльність. Тобто,булінг може вчинятися не лише шляхом активних дій, а й шляхом пасивної поведінки, наприклад: ігнорування учасника освітнього процесу іншим учасником, оголошення бойкоту, витіснення з колективу.
Щодо об’єктивної сторони складу адміністративних правопорушень – це діяння, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. Це 4 види цькування, які закріплені нормативно. Булінг із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг), як форма булінгу не закріплений законодавчо, але використовуючи електронні комунікації можливе психологічне, економічне, сексуальне насильство.
Потрібно зазначити, що чистих видів психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства рідко зустрічаються, як правило іде поєднання об’єктивних сторін адміністративного правопорушення.
Важливо враховувати схожість статей в КУпАП про адміністративні правопорушення. Це ст. 173-4 – «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу» і ст.184 – «Не виконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей».
Стосовно відповідальності за вчинення булінгу, то в разі:
Цивільно – правової відповідальності це:
- Відшкодування матеріальної шкоди на загальних підставах (ст.ст.22, 1166 ЦКУ)
- Відшкодування моральної шкоди (ст. 23, 1167 ЦКУ)
- Особливості відповідальності за шкоду, завдану малолітньою, неповнолітньою особою, чи кількома такими особами (ст.ст. 1178 – 1183 ЦКУ)
- Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав (ст. 1183 ЦКУ)
- Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою (ст. 1172 ЦКУ)
- Право зворотної вимоги (регресу) до винної особи (ст. 1191 ЦКУ)
- Захист честі, гідності, ділової репутації (спростування недостовірної інформації)(ст.ст.277, 297, 299 ЦКУ)
Дисциплінарної відповідальності це:
- Стягнення за порушення трудової дисципліни (ст. 147 КЗпП України)
- догана
– звільнення
- Звільнення у разі: виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
- вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п.3 ст.41 КЗпП )
Кримінальної відповідальності:
Злочини проти життя та здоров’я особи за ККУ:
- • доведення до самогубства (ст. 120)
- • погроза вбивством (ст. 129)
- • тілесне ушкодження (ст. 121, 122, 123, 124, 125 і 128)
- • побої і мордування (ст. 126)
- • катування (ст. 127).
Відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145 – VIII (із змінами) – педагогічна діяльність – це інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науковопедагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та професійних компетентностей (п. 21 ч. 1 ст.1)
В листі МОН від 29.12.2018 р. № 1/9-790 «Щодо організації роботи з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу» зазначено, що:
- провідну роль у боротьбі з булінгом та домашнім насильством відведено педагогічним працівникам закладів середньої освіти, на яких, зокрема, покладено обов’язки щодо проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи із запобігання та протидії домашньому насильству і булінгу
- обов’язки щодо проведення роботи, спрямованої на запобігання і протидію домашньому насильству та булінгу слід включити до посадових інструкцій педагогічних працівників та під час проведення атестації педагогічних працівників оцінювати стан виконання ними таких обов’язків
Стосовно позиції Верховного Суду України, відповідно постанови від 22.03.2017:
- аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні звичаї суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід уважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо
- працівники, які виконують виховну функцію — вчитель, педагог, вихователь, — зобов’язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за п.3 ст.41 КЗпП
- директор не завжди педагог