Судова практика у справах про булінг. Відповідальність педагогів, учнів та батьків: адвокат Лариса Гретченко

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Судова практика у справах про булінг: відповідальність педагогів, учнів та батьків”, Гретченко Лариса, адвокат, медіатор, керівник центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, розповіла про ознаки булінгу в складі дисциплінарного проступку, службової бездіяльності, рішеннях чи діях учасників.

На сьогоднішній день в статті 173-4 КУпАП закріплено поняття булінгу (цькування) учасників освітнього процесу. За диспозицією цієї статті булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Принциповим є категорія учасників освітнього процесу, і у випадку булінгу повинен бути підтверджений статус учасників освітнього процесу, які були задіяні в булінгу. Це є дуже важливо тому, що булінг, як правопорушення характерний саме за участі учасників освітнього процесу і в освітньому процесі.

Виділяють:

  • Фізичний булінг

Фізичний булінг доволі часто пов’язаний з адмінправопорушеннями та кримінальними правопорушеннями, оскільки може стати питання щодо визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження і відповідно може бути не кваліфікація як адмінправопорушення булінг, а відповідно застосована норма Кримінального кодексу України і відкриття кримінального провадження.

  • Психологічний булінг

В психологічне насильство, в розумінні булінгу, вкладаються словесні образи, глузування, погрози різного характеру, нецензурне висловлювання.

Для психологічного булінгу може бути не лише дія, а й бездіяльність.

Для психологічного булінгу дуже часто є притаманним одне із таких видів психологічного різновиду, як бойкот або визнання педагогом негативної поведінки інших учасників освітнього процесу, що вважається пасивним булінгом, відносно якогось одного учасника освітнього процесу.

  • Економічний булінг

До економічного насильства відносяться крадіжки, відбирання речей, вимагання грошей, їжі. Доволі часто розповсюдженим є пошкодження шкільного приладдя, будь-якого іншого обладнання, яке може належати педагогу і знаходиться в класній кімнаті.

Економічний булінг пов’язаний здебільшого у різних формах і прояву відібрання особистого майна учасника освітнього процесу.

  • Сексуальний булінг

Є поширеним та на сьогоднішній день як різновид і форма пов’язується із різнобічним задоволенням сексуальних потреб.

Для сексуального насильства найбільш поширеною формою застосування і поширення є саме засоби електронних комунікацій. І здебільшого на практиці такі прояви сексуального насильства більше визначаються як кібербулінг саме тому, що поширюються у мережі. І відповідно таку інформацію більш складніше вилучити та встановити осіб, які її поширюють. Таким чином заподіюється особі більша шкода, оскільки повністю виключити з мережі таку інформацію інколи неможливо.

Щодо суб’єктів булінгу, то на практиці виникає доволі багато проблемних питань.

Одна із ключових ознак, яку необхідно розуміти в суб’єктному складі учасників булінгу, сторін булінгу це саме те, що одним із учасників буде малолітня або неповнолітня особа. Тобто це або кривдник (особа віком до 18 років), або потерпілий (особа віком до 18 років).

Потрібно звернути увагу, щоза диспозицією статті 173-4 КУпАП мова іде умовно про кривдника або потерпілого, але спеціальним законодавством у галузі освіти, зокрема Закон України про Освіту, а також Порядок реагування на випадки булінгу, міститься визначення сторін булінгу. І до них відносяться:

  • кривдник
  • жертва булінгу
  • спостерігачі

Складом адмінправопорушення, як правило, можуть не встановлюватись свідки чи спостерігачі такого правопорушення. І примітним є те, що ці особи можуть бути або не можуть бути, але вони в розумінні освітнього законодавства також відносяться до сторін булінгу.

Потрібно звернути увагу, що коли обговорюється шкода завдана булінгом, беруться до уваги діти спостерігачі, тобто свідки булінгу не повинні залишатися поза увагою дорослих.

Законодавець заклав і в Законі України про Освіту, і в статті 173-4 КУпАП, що боулінг не обов’язково має фактичне заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров’ю, мова іде про те, що така шкода була заподіяна, або могла бути заподіяна.