Тетяна Рабко, адвокат, учасниця адвокатського об’єднання «ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», регіональна представниця Молодіжного комітету – «UNBA NextGen» у Донецькій області, членкиня Ради Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Судові повідомлення через призму електронного судочинства. Огляд судової практики».
Лектор розпочала вебінар з законодавчих змін щодо обов’язкової реєстрації електронних кабінетів у ЄСІТС.
21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року). Зазначеним Законом було визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
На виконання вимог Закону № 3200-IX Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України рішенням № 977/0/15-23 від 12.10.2023 було затверджено Зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – Положення).
Пункт 10 Положення викладено у новій редакції: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 12 Положення доповнено абзацом другим такого змісту: особливості реєстрації Електронних кабінетів суб’єктів, які не мають ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, визначаються спільним рішенням ДСА України та відповідного державного органу, до сфери управління якого входять такі органи, або ДСА України та такого суб’єкта за відсутності його підпорядкованості.
19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи» (3424-ІХ).
Зазначеним Законом було внесено зміни до положень Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачається, що обов’язок реєстрації електронного кабінету стосується тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.
Водночас у Законі визначено: якщо процесуальним кодексом встановлено вимогу щодо зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта для фізичних осіб-громадян України, учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованим за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою такого органу, звільняється від обов’язку зазначення таких відомостей стосовно себе.
Цей Закон набирає чинності з дня введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», крім підпункту 1 пункту 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу I цього Закону в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Тетяна Рабко розповіла щодо перебігу процесуальних строків при отримані документів у підсистемі «Електронний суд» та інструменти перевірки для відліку процесуальних строків.
05.01.2022 Державна судова адміністрація України надала лист №15-103/22 з офіційними роз’яснення щодо початку перебігу процесуальних строків при отриманні процесуальних документів через Електронний суд.
ДСА наголошує на тому, що норми Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачають обов’язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету.
Таким чином, відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Мої справи».
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка/судове рішення вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. (ст.127, ст.251 КАС України; ст.242 ГПК України, ст. 128, ст.272 ЦПК України).
Якщо інший учасник справи зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених процесуальним Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Зазначене не розповсюджується при розгляді адміністративних справ на учасників, які є суб’єктами владних повноважень (ч. 9 ст. 44 КАС України, ч. 7 ст. 43 ЦПК України, ч. 7 ст. 42 ГПК України).
Було акцентовано увагу учасників на судових повідомлення у мобільному застосунку Дія. 19 серпня 2022 набрав чинності Закон про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо додаткових способів інформування про судові справи та проведення зборів суддів в умовах воєнного чи надзвичайного стану» від 27.07.2022 р. № 2461-IX.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.
Програмними засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі мобільного застосунку Порталу Дія, може бути також забезпечено додаткове інформування сторін спору, авторизованих через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або через мобільний застосунок Порталу Дія, шляхом відображення в електронній формі судового рішення у справі, виконавчого документа.
06.03.2023 у розділі послуги мобільного застосунку Дія додано новий розділ Судові справи. Слід відзначити, що цей розділ не тільки надає можливість переглянути або завантажити архів з рішенням підписаний КЕП судді, а й додати призначену дату судового засідання у свій календар.
Учасники були ознайомлені з нюансами під час підтвердження повноважень в підсистемі
«Електронний суд».
Для того, щоб додати дату судового засідання до календаря необхідно:
- у мобільному застосунку Дія перейти у розділ Судові справи;
- обрати необхідну судову справу та після цього натиснути «детальніше»;
- натиснути «Призначені засідання», а після «детальніше»;
- натиснути «Додати подію в календар».
Таким чином, час та дата судового засідання з’явиться у вашому календарі телефона та допоможе спланувати вашу зайнятість в цей день.
Також було розглянуто питання судових викликів та повідомлень у месенджерах. Наказом ДСА від 23.01.2023 № 28 затверджено Порядок надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі. Порядок надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі передбачає: надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі – судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатку або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі – АСДС). Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.
Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси.
У разі подальшого розгляду судової справи судом апеляційної чи касаційної інстанцій, судовий виклик надсилається цими судами на зазначений у заяві номер мобільного телефону учасника. У випадку зміни номеру мобільного телефона учасника судового процесу, або за наявності інших обставин, які перешкоджають (перешкоджатимуть) отриманню ним судових викликів, учасник судового процесу повинен невідкладно подати до суду відповідну інформацію.
В огляді судової практики сфокусовано увагу на наступних судових рішеннях:
- 23 серпня 2023 року у постанові по справі № 380/24487/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, згідно із яким наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є допустимим доказом, що підтверджує вручення судового рішення.
- 26 жовтня 2023 року у постанові по справі № 480/7230/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що відповідно до пункту 5 частини 5 статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Як видно із матеріалів даної справи, згідно довідки про доставку електронного листа ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена до електронного кабінету відповідача 13.01.2023 (п`ятниця) о 19:06 год. Таким чином, слід вважати, що вказане судове рішення було отримане відповідачем саме 16.01.2023 (понеділок).
- 18 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 161/8287/22 сформулювала правовий висновок, що за відсутності заяви учасника справи про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, таке повідомленням не є доказом належного інформування відповідача про дату, час і місце судового засідання.
- 28 червня 2023 року у постанові по справі № 757/48467/21 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
- 28 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 280/2097/22 сформулював правовий висновок, що оскільки матеріали справи не містять повідомлення про доставлення копії судового рішення на електронну адресу представника позивача, тому в силу приписів статті 251 КАС України відсутні підстави здійснювати відлік строку на апеляційне оскарження з дати такого повідомлення.
- 08 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 201/9898/19 сформулював правовий висновок, що надіслання апеляційним судом на адресу електронної пошти, належність якої є невідомою, не може вважатися правомірним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.
- 19 квітня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 754/3610/21 зазначив, що Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.
- 01 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/5541/20 прийшов до висновку, що застосування наслідків, встановлених положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
- 02 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 619/3325/14 зазначено, що повідомлення учасника справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Аналогічне не одноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 27 червня 2022 року у справі № 341/1363/21 (провадження № 61-21265св21), від 31 серпня 2022 року у справі № 463/8859/20 (провадження № 61-6211св22), від 07 грудня 2022 року у справі № 520/5811/13 (61-1248св21).
- 28 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/1322/21 сформулював висновок, що підтверджений належними доказами намір суб`єкта приватного права дотриматися вимог процесуального закону разом зі встановленими фактами невиконання суб`єктом владних повноважень імперативних вимог статті 18 КАС України (зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі), а також низка процесуальних гарантій для всіх учасників справи, зокрема, знати та користуватися всіма процесуальними правами під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для позбавлення такого суб`єкта приватного права гарантованого Конституцією України права на оскарження рішення суду в апеляційному порядку.
- 28 вересня 2023 року у постанові по справі № 380/10803/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулювала правовий висновок, що посилання про необізнаність про хід розгляду через неотримання примірника позовної заяви та ухвали про відкриття позовного провадження, за даних конкретних обставин, не можуть бути належною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Також, колегія суддів Касаційного адміністративного суду уважає обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції стосовно того, що обставини, пов`язані з неналежною організацією роботи в державному органі, не можуть слугувати підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.