АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Світовий досвід протидії рейдерству в аграрному бізнесі в умовах пандемії: адвокат Дар’я Панфілова

Матеріал підготувала для НААУ Дар’я Панфілова, адвокат, член Ради Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права, член Комітету міжнародного права, що діють в складі Національної асоціації адвокатів України, кандидат юридичних наук.

Однією з характеристик ринкових відносин є наявність конкуренції між суб’єктами господарювання, що реалізують товари і послуги, тобто суперництво за найкращі ресурси, ринки збуту тощо. При цьому зазвичай використовуються методи не тільки чесної, але й недобросовісної конкуренції. Рейдерство в аграрному бізнесі, особливо в результаті ворожих поглинань, є одним із найдраматичніших наслідків зростаючої економічної інтеграції у світі. Зі свого боку пандемія коронавірусу, яка призвела практично до зупинки економічної активності в багатьох країнах, підштовхує уряди до безпрецедентних дій. Зокрема, викликає новий тон економічного націоналізму, коли країни починають усвідомлювати, що вірус і його наслідки можуть поставити під загрозу деякі з їхніх найцінніших компаній. Динаміка міжнародних законодавчих змін вказує на трансформацію правової регламентації підходів у сфері протидії рейдерству. Прагнення різних держав до повноцінного захисту компаній від рейдерства в умовах серйозних проблем охорони здоров’я, пов’язаних із пандемією, на сучасному етапі виступає досить серйозним і дієвим варіантом перегляду існуючих і впровадження нових законодавчих ініціатив у цій царині.

Сьогодні у світі залишається актуальним розподіл рейдерства на «біле», «сіре» і «чорне». Прагнучи захопити прибуткову власність, «білі» рейдери йдуть на майже фантастичні, але цілком законні кроки, щоб підірвати економічне становище підприємства і потім за безцінь заволодіти ним. «Сірі» використовують сумнівні методи, балансуючи між криміналом і законністю. «Чорне» рейдерство є найнебезпечнішим видом, це типовий кримінальний спосіб заволодіння власністю. Так, близько 90 % рейдерських атак завершуються успішно і причина цього полягає в тому, що в основному керівництво аграрних підприємств не готове до такого розвитку подій. Всупереч існуючій думці, що рейдери займаються в основному великим бізнесом, малий бізнес також піддається відповідним атакам, оскільки менш захищений від рейдерів через відсутність своєї служби безпеки і штатних юристів, які допоможуть захистити організацію у випадку захоплення. Крім того, малий бізнес більш вразливий до рейдерства з огляду на той факт, що деякі його сектори працюють за сірими схемами.

Основними причинами виникнення і зростання рейдерства у світі є: прогалини в законодавстві; корупція в органах державної влади; нестабільна політична ситуація (зрощення бізнесу і влади, активний перерозподіл власності між фінансово-промисловими групами), економічне становище в країні (недорозвиненість ринкових відносин, низький рівень управління підприємствами та їх економічною безпекою); протиправні дії з використанням державних реєстрів тощо.

У цьому контексті однією з функцій держави є створення механізму для забезпечення умов добросовісної конкуренції та її захисту в країні. На жаль, в Україні все частіше обсяг виконуваної державою функції в цій царині визнається недостатнім, що призводить до збільшення кількості проявів захоплення власності аграріїв сторонніми особами, монополізації ринків, наслідком чого є загрози економічній безпеці і зниження інвестиційної привабливості країни та її репутації в очах зарубіжних партнерів. Всього у 2020 році в Україні зафіксовано 849 випадків рейдерства (у тому числі і землі). У цьому році – вже 322 випадки. Доцільно наголосити, що показники будуть остаточними на початку 2022 року, що надасть змогу об’єктивно поглянути на тенденції.

Розглядаючи рейдерство в аграрному бізнесі з погляду практичної реалізації, у складі рейдерської атаки можна умовно виділити п’ять етапів:

  • 1) аналіз бізнес-процесингу можливого об’єкта захоплення;
  • 2) оцінка можливостей власника підприємства з організації захисту бізнесу від захоплення;
  • 3) обрання схеми і розроблення плану заходів із захоплення підприємства;
  • 4) організація та супровід захоплення;
  • 5) заходи щодо забезпечення легалізації захоплення.

На підставі зібраних матеріалів рейдери вирішують, який метод буде ефективним. Атака може відбуватися: через статутний капітал шляхом позбавлення власника підприємства будь-яких або частини його корпоративних прав через підставних осіб або співвласників; шляхом покупки кредиторської заборгованості; шляхом фінансового шахрайства та підробки документів; через порушення справи про банкрутство; шляхом створення штучних проблем із контролюючими органами; шляхом порушення кримінальних справ проти засновників і керівників.

За таких умов для побудови та ефективного функціонування системи економічної безпеки необхідно задіяти в повному обсязі ресурси всіх структурних підрозділів підприємства, а також можливості зовнішніх організацій, зокрема органів державної влади й управління, суб’єктів недержавної системи безпеки тощо. Трансформація механізмів реалізації незаконного (протиправного) захоплення власності (рейдерства) вимагає продовження досліджень цього явища і пошуку механізмів системного запобігання такому процесу в бізнес-практиці надалі.

У складних сучасних реаліях країни по всій Європі вживають нових заходів, щоб заблокувати іноземні поглинання, у тому числі й у сфері аграрного бізнесу. Ціни на акції різко впали через кризу суспільної охорони здоров’я, викликаної COVID-19, яка зі свого боку привертає опортуністичних корпоративних рейдерів. Азіатські фірми і фонди особливо активні в цей час, готові використовувати спад на ринку, щоб отримати фінансовий імпульс. Правові акти країн з розвиненою економікою не допускають застосування злочинних методів у процесі здійснення злиття, поглинань, тим самим мінімізуючи можливість реалізації рейдерських схем. Механізм протидії рейдерству охоплює комплекс стратегічних і сучасних оперативних заходів, спрямованих, з одного боку, на нейтралізацію причин, які формують досліджуване явище, а з іншого – на зменшення негативних наслідків і втрат, можливість захисту законних інтересів і повернення власності потерпілому в якнайкоротший термін на законних підставах. У Європейському Союзі заявки на поглинання регулюються Директивою 2004/25/EC Європейського парламенту і Ради від 21 квітня 2004 року про пропозиції про поглинання, яка покликана стежити за тим, щоб залучені компанії розкривали повну й актуальну інформацію всім учасникам ринку на своєчасній та справедливій основі. Двома основними обов’язковими документами в цих випадках є: документи про поглинання (оферти і захисні документи) й інформація про юридичні, фінансові, бухгалтерські та інші характеристики компаній-учасників торгів або цільових компаній. Деякі заходи в ЄС були реалізовані у відповідь на пандемію COVID-19, а інші стали результатом давно запланованих реформ. Так, керівництвом ЄС випущений Регламент (ЄС) 2019/452 Європейського парламенту і Ради від 19 березня 2019 р. з питань перевірки прямих іноземних інвестицій (ПІІ), який повністю застосовується в усіх державах-членах з 11 жовтня 2020 року. Регламент дає країнам право перевіряти інвестиції в межах їхнього обсягу з міркувань безпеки або громадського порядку і вживати заходів щодо усунення конкретних ризиків. Регламент застосовується до всіх секторів економіки і не підлягає будь-яким обмеженням.

Регламент встановлює неповний список факторів, які можуть викликати скринінг. «Критична інфраструктура» включає в себе енергетику, транспорт, воду, охорону здоров’я, зв’язок, засоби масової інформації, обробку або зберігання даних, аерокосмічну, оборонну, виборчу або фінансову інфраструктуру і чутливі об’єкти, фізичні або віртуальні. «Критично важливі ресурси» включають енергетику, сировину і продовольчу безпеку. Інвестори з країн, що не входять до ЄС, також повинні мати на увазі, що відповідно до статті 7 Регламенту, навіть якщо іноземні інвестиції не проходять національного процесу перевірки, держави-члени ЄС можуть надавати коментарі та думки протягом 15 місяців після завершення іноземного інвестування і, можливо, вводити пом’якшувальні заходи. Стаття 7 застосовується до прямих іноземних інвестицій, завершених 10 квітня 2019 року або після цієї дати. Наприклад, іноземні інвестиції, завершені в березні 2020 р., можуть бути предметом коментарів ex post з боку держав-членів або ЄС з 11 жовтня 2020 року (початок застосування Регламенту) і до червня 2021 року. Європейська комісія виділила проблему перевірки прямих іноземних інвестицій як частину загальної відповіді ЄС на COVID-19 і 25 березня 2020 року випустила керівництво для держав-членів щодо захисту найважливіших європейських активів і технологій, закликавши їх захистити активи від іноземного поглинання під час поточної кризи суспільної охорони здоров’я, не підриваючи загальну відкритість Європи для іноземних інвестицій. Ці заходи покликані доповнити, а не підмінити Регламент перевірки іноземних інвестицій кожної окремої держави.

Багато країн сьогодні ввели в дію надзвичайне законодавство, використовуючи засоби контролю за іноземними інвестиціями, у тому числі в аграрному секторі, як засіб захисту більш широких економічних і соціальних проблем, викликаних COVID-19. Наприклад, Іспанія затвердила особливо суворий новий режим перевірки іноземних інвестицій для будь-якого інвестора за межами Європейської економічної зони. У рамах цього загального підходу, прийнятого європейськими країнами, 17 березня 2020 року Іспанія прийняла Закон про королівський декрет (RDL). Механізм перевірки обґрунтований у преамбулі RDL тим фактом, що обвал фондового ринку, викликаний COVID-19, становить реальну загрозу для іспанських лістингових компаній. Він був розроблений для захисту цих публічних компаній, оскільки вони тепер стали мішенню для іноземних інвесторів.

Італія значно розширила свої правила Golden Power, щоб протистояти ворожим іноземним захопленням. 08 квітня 2020 року у відповідь на надзвичайну ситуацію з COVID-19 і відповідно до основних принципів Комісії ЄС, опублікованих 25 березня 2020 року щодо захисту європейських стратегічних активів і технологій, уряд Італії видав Законодавчий декрет № 23 від 2020 року, що містить спеціальні заходи стосовно захисту італійських активів. Декрет розширює стратегічні сектори, регульовані так званим законом Golden Power про перевірку іноземних інвестицій, в італійські активи. Ці заходи забезпечать додатковий захист деяким італійським компаніям, які раніше не підпадали під дію італійського Закону Golden Power і могли стати об’єктом уваги іноземних опортуністичних інвесторів. Ці зміни дозволяють італійському уряду втручатися в операції, що виникають у набагато ширшому діапазоні галузей, таких як аграрний сектор та земельні правовідносини. Крім того, тепер влада має право перевіряти будь-якого неіталійського передбачуваного інвестора – навіть у межах Європейського Союзу.

Німеччина також ввела нові обмежувальні правила перевірки і тепер може запобігти угоді, яка призведе до «передбачуваного погіршення» громадської безпеки Німеччини. Міністерство економіки та енергетики Німеччини (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie / BMWi) опублікувало законопроект про зміну Постанови про зовнішню торгівлю і платежі (Außenwirtschaftsverordnung / AWV). Нові напрями бізнесу будуть додані до списку секторів, у яких придбання іноземними інвесторами повинні проходити перевірку на безпеку. Список буде розширено з 11 до 27 сфер безпеки. Потім необхідно буде повідомити BMWi про прямі іноземні інвестиції в цих сферах, і вони не можуть бути здійснені до тих пір, поки міністерство не завершить аналіз. 27 квітня 2021 року уряд Німеччини прийняв 17 поправку до Постанови про зовнішню торгівлю і платежі AWV, що погоджує режим прямих іноземних інвестицій Німеччини. Поправка значно розширює кількість секторів і цільових видів діяльності (включаючи великих сільгоспвиробників, які обробляють більше 10 000 га), що вимагають обов’язкового повідомлення в Німеччині, і вносить суттєві процедурні зміни і роз’яснення.

Французький уряд переглядає свою поточну політику захисту, у тому числі унікальні законодавчі повноваження з придбання контролю над стратегічною компанією під час кризи. 23 липня 2020 р. французький уряд опублікував указ № 2020-892 від 22 липня 2020 р. і постанову міністерства від того ж числа (разом – Тимчасові правила), що знизили поріг, який запускає французький іноземний інвестиційний контроль за інвестиціями неєвропейських інвесторів у певні французькі корпорації, чиї акції котируються на біржі. Тимчасові правила застосовуються тільки до іноземних інвесторів, які не є частиною Європейського Союзу або Європейського економічного простору (ЄЕЗ), і будуть продовжені до 31 грудня 2021 року, також вони є частиною реакції французького уряду на економічні наслідки пандемії COVID-19 для французьких стратегічних активів.

Великобританія продовжує забезпечувати дотримання своїх правил поглинання іноземних компаній і протидії рейдерству, які були посилені кілька років тому з огляду на зростаючі ризики безпеки, пов’язані з технологічними інноваціями. Закон про національну безпеку і інвестиції був оголошений у промові королеви 19 грудня 2019 року. Пропонований закон слідує за прийняттям Регламенту в ЄС і замінить обмежені повноваження уряду Великобританії із втручання в злиття і поглинання відповідно до Закону про підприємства 2002 року.

В Україні в період переходу від адміністративно-командної економіки до ринкових відносин у сфері аграрного бізнесу сформувалися передумови для перерозподілу власності, формування початкового капіталу. Прогалини в законодавстві або взагалі відсутність такого в частині захисту прав власності, необізнаність у цих питаннях населення сприяли реалізації різних схем із переходу активів до третіх осіб та їх незаконному збагаченню. Розвиток ринкових відносин поступово сприяв появі нових, більш досконалих схем захоплень і недружніх поглинань, які були добре організовані й продумані командами фахівців з корпоративного права, безпеки та інших сфер. Реалізація таких проектів стала можливою за участю представників державних органів влади – судів, представників органів законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних органів тощо. На цьому етапі економічний інтерес рейдерів у збагаченні за рахунок захоплення активів відбився в корупційних діях представників влади, які і створили можливість реалізації таких дій через особистий економічний інтерес або з інших причин (шантаж, залякування). Тобто захоплення сільськогосподарських земель у багатьох випадках було б неможливим, якби в країні не було поширене таке явище, як корупція. Крім того, саме це негативне соціально-економічне явище створює необхідні передумови для реалізації протиправного захоплення чужої власності. Варто відзначити, що в Україні рейдерство в основному полягає в придбанні сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами і якнайшвидшому продажу цих активів пов’язаним з рейдером особам, з перепродажем надалі вилучених активів між пов’язаними особами з метою виключити їх повернення законним власникам. У такому випадку головна мета рейдера – отримання прибутку.

На сьогодні в Україні робляться серйозні кроки, спрямовані на недопущення рейдерства, у тому числі і в аграрному секторі. 05 грудня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», згідно з яким було змінено низку положень щодо здійснення реєстраційних дій, у тому числі і щодо надання в користування земельних ділянок. Цим законом вводяться захисні дії від рейдерських захоплень земель, які застосовуються агропідприємствами, наприклад за рахунок подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок; здійснюється захист прав орендарів на власний урожай при закінченні терміну оренди земельних ділянок; з’явилося обов’язкове нотаріальне посвідчення договору про відчуження корпоративних прав з метою захисту власного бізнесу. Крім того, Кабінету Міністрів України до 01.01.2022 доручено провести інвентаризацію документації із землеустрою, згідно з якою здійснювалося формування земельних ділянок, і відповідних правовстановлювальних документів.

Були внесені зміни до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: збільшені терміни проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав з 2 до 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви; почав працювати обмін даними між Держземкадастром і Держреєстром прав; зміни повинні вноситися тільки при наявності звернення заявника; спрощена процедура отримання витягу з Держземкадастру в електронній формі.

Змін зазнав також і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності»: зменшено кількість осіб, які мають право здійснювати державну реєстрацію прав за рахунок виключення з цього процесу комунальних підприємств; введено реєстрацію за місцезнаходженням майна, що нівелює можливість діяльності «чорних» реєстраторів; цей закон вимагає негайного повідомлення власників про реєстраційні дії з їх нерухомістю.

В Україні здійснювалася діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка в 2018 році задовольнила понад 400 скарг, скасувавши незаконну реєстрацію майже 6000 гектарів землі і більше 100 000 квадратних метрів нерухомості, а в 2017 – понад 600 скарг. У той же час із численних журналістських розслідувань можна отримати інформацію про випадки відсутності реагування комісії на кричущі й очевидні випадки рейдерства та отримання скаржниками відписок щодо «відсутності порушень закону в діях державного реєстратора». У 2020 році Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісія з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації були ліквідовані, а замість них було утворено Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а також відповідні регіональні колегії (наказ Міністерства юстиції України № 71/5, 2020). На зміну формальній обробці скарг прийшов глибокий аналіз, на сайті Міністерства юстиції з’явилися публікації про причини скарг і підсумкову реакцію Антирейдерської колегії. Звертатися в Колегію стало набагато зручніше внаслідок того, що ця процедура порівняно із судовим розглядом безкоштовна, також скаргу можна подати в електронному вигляді, що є досить актуальним у період пандемії COVID-19. Новий механізм також дозволяє Мін’юсту протягом доби скасувати незаконну реєстраційну дію і відновити порушені майнові чи корпоративні права. У 2020 році відповідно до такої процедури було задоволено 55 скарг: 47 – щодо бізнесу і 8 – щодо нерухомості, крім того, протягом 2020 року Мін’юст скасував доступ до реєстрів понад 100 реєстраторам і нотаріусам внаслідок порушення ними профільного законодавства, свідоцтва втратили 25 нотаріусів. Водночас, за даними Генеральної прокуратури України, щодо рейдерських захоплень за останні п’ять років на території держави відбулося майже 1700 рейдерських атак, з них – понад 500 за останні два роки. Тільки за січень – грудень 2019 було скоєно 288 кримінально караних діянь у цій сфері. Найбільше страждають підприємці в Києві та Київській області, де за останні п’ять років було зареєстровано майже 400 рейдерських атак. На другому місці – Дніпропетровська і Львівська області. У кожній зафіксували понад 100 випадків рейдерства.

Способи захисту від ворожого поглинання діляться на дві основні групи: превентивні дії, що стримують потенційних покупців, і протидія, що робиться після отримання заявки на поглинання. За останні три десятиліття в багатьох країнах способи захисту від ворожого поглинання змінилися. Кращий приклад такого захисту – стратегія «отруєння таблетками», яка стосується дій, що ведуть до великої заборгованості, коли компанія перебуває під загрозою небажаного поглинання. Цей метод з’явився у 1980-х роках, коли кількість ворожих поглинань на ринку стрімко зросла. Стратегія «отруйної таблетки» включає в себе такі дії, як виникнення великих боргів з високою процентною ставкою, які повинні бути виплачені негайно в момент поглинання іншою компанією, або надання правлінню компанії високої вихідної допомоги в разі поглинання підприємства й особистих змін. Це так званий «золотий парашут». Кожна публічна компанія повинна мати «на полиці» оновлену, повністю розроблену й узгоджену «отруйну таблетку», щоб швидко відреагувати у разі оголошення недружнього поглинання. Фактично втрата контролю над компанією може бути результатом запізнілого прийняття «отруйних таблеток».

У разі захисту від ворожого захоплення є ще одна цікава стратегія, що передбачає втручання «білого лицаря», перше використання якого було зафіксовано в 1953 році, коли одна компанія – United Paramount Theatere – купила збанкрутілу телекомпанію – American Broadcasting Company (ABC). Цей інцидент поклав початок діям «білих лицарів» на ринках капіталу. «Білий лицар» – це компанія, яка допомагає іншій компанії, що є метою поглинання, шляхом купівлі її акцій без будь-якого наміру діяти проти ради директорів. Угода з купівлі акцій здійснюється за згодою правління компанії, що купується на вигідних умовах. У момент отримання контролю над контрольним пакетом «білий лицар» унеможливлює вороже поглинання. Після отримання контролю над компанією ніяких особистих змін не відбувається, поточне правління зберігає свою владу і контроль над компанією, як було заплановано раніше. Пошуки «білого лицаря» спонукають доброзичливих інвесторів купувати акції, причому найчастіше доброзичливі інвестори – це компанії одного бізнесу. Такі дії розглядаються як крайній захід для атакованих компаній. Як заходи боротьби з рейдерством доцільно також сформувати службу безпеки на підприємстві, тим самим збудувати збалансовану систему і стратегію захисту від протиправних поглинань.

Таким чином, можна констатувати, що багато країн сьогодні ввели в дію надзвичайне законодавство, використовуючи засоби контролю за іноземними інвестиціями як засіб захисту більш широких економічних і соціальних проблем, викликаних COVID-19. Наразі в міжнародній практиці об’єднання або поглинання компаній здебільшого розглядаються як позитивний процес, оскільки він призводить до зниження витрат на менеджмент і підвищення конкурентоспроможності. Однак деякі з найбільших економік Європи заявили про намір захистити вітчизняні компанії за рахунок більш ретельного контролю за іноземними інвестиціями. Така тактика передбачає більш жорстке регулювання на рівні перевірки угод, у тому числі більш пильну увагу до галузевих транзакцій і ослаблення порогових значень для повного блокування транскордонних інвестицій. Згідно з існуючими правилами ЄС держави-члени мають право перевіряти прямі іноземні інвестиції з країн, що не входять до ЄС, з міркувань безпеки або громадського порядку. У міру того як COVID-19 продовжує поширюватися, все більша кількість країн займають аналогічну позицію для захисту своїх національних інтересів і економіки.

На відміну від міжнародних корпорацій, де об’єднання підприємств здійснюється цивілізовано і в межах національного законодавства, ці процеси в Україні в основному відбуваються з використанням протизаконних і неетичних методів, які супроводжуються порушенням прав і законних інтересів власників. У період пандемії COVID-19 керівництво України докладає багато зусиль для забезпечення єдності правозастосовчої практики шляхом внесення змін до законодавства України в напрямі детальної регламентації захисту від рейдерства, у тому числі і в аграрному бізнесі. Застосування антирейдерських попереджувально-профілактичних заходів у цій сфері, які також корелюють з реформаційними векторами розвитку проаналізованих держав у період пандемії, може стати стійким базисом надалі для наукових і практичних досліджень, законодавчих трансформацій у досліджуваній царині.

Список використаних джерел

  1. Directive 2004/25/EC of the European Parliament and of the Council of 21 april 2004 on takeover bids. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0025
  2. Regulation (EU) 2019/452 of the European Parliament and of the Council of 19 March 2019 establishing a framework for the screening of foreign direct investments into the Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2019/452/oj
  3. Guidance to the Member States concerning foreign direct investment and free movement of capital from third countries, and the protection of Europe’s strategic assets, ahead of the application of Regulation (EU) 2019/452 (FDI Screening Regulation). European Commission. Brussels, 25.3.2020. URL: https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2020/march/tradoc_158676.pdf
  4. Real Decreto-ley 8/2020, de 17 de marzo, de medidas urgentes extraordinarias para hacer frente al impacto económico y social del Covid-19. URL: https://www.boe.es/diario_boe/txt.php?id=BOE-A-2020-3824
  5. Decretto-Legge 15 marzo 2012, n. 21. Norme in materia di poteri speciali sugli assetti societari nei settori della difesa e della sicurezza nazionale, nonche’ per le attivita’ di rilevanza strategica nei settori dell’energia, dei trasporti e delle comunicazioni. URL: https://www.normattiva.it/uri-res/N2Ls?urn:nir:stato:decreto.legge:2012-03-15;21!vig=
  6. Decree-Law No. 23 of 8 April 2020 Urgent measures on access to credit and tax compliance for companies, special powers in strategic sectors, as well as action on health and work matters, extension of administrative and procedural judicial deadlines. URL: https://www.assarmatori.eu/wp-content/uploads/2020/04/DecreeLaw_23_08042020_ENG.pdf
  7. Foreign Trade and Payments Act of 6 June 2013. Bundesamt für Justiz. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_awg/englisch_awg.html  
  8. Germany strengthens foreign investment controls. (2021). Pinsent Masons. 02 Feb. URL: https://www.pinsentmasons.com/out-law/news/weitreichende-verschaerfung-der-investitionskontrolle-geplant
  9. Décret n° 2020–892 du 22 juillet 2020 relatif à l’abaissement temporaire du seuil de contrôle des investissements étrangers dans les sociétés françaises dont les actions sont admises aux négociations sur un marché réglementé. Version en vigueur au 08 avril 2021. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/loda/id/JORFTEXT000042138111/
  10. Arrêté du 22 juillet 2020 relatif à l’abaissement temporaire du seuil de contrôle des investissements étrangers dans les sociétés françaises dont les actions sont admises aux négociations sur un marché réglementé. Version en vigueur au 08 avril 2021. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/loda/id/JORFTEXT000042138252/
  11. Queen’s Speech December 2019: background briefing notes. 19 December 2019. URL: https://www.gov.uk/government/publications/queens-speech-december-2019-background-briefing-notes
  12. Enterprise Act 2002. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/2002/40/contents
  13. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству: закон України від 5 грудня 2019 року № 340-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text
  14. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: закон України від 01.07.2004 № 1952-IV. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T041952.html
  15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності: закон України від 3 жовтня 2019 року № 159-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/159-20#Text
  16. Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Департамент державної реєстрації та нотаріату України. URL: http://ddr.minjust.gov.ua/uk/cefcadc2d5f15d55c94399ff547f1234/komisiya_z_pytan_rozglyadu_skarg_u_sferi_derzhavnoyi_reestraciyi/
  17. Про затвердження Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції: наказ Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0024-20#n14
  18. Статистична інформація. Генеральна прокуратура України. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/statinfo.html

Related Posts: