Держава звикла, що адвокатура в особі НААУ є надійним партнером у всіх суміжних процесах. Особливо під час війни, адвокати стали однією з багатьох сил, що веде Україну до перемоги. І все здавалось, що вирішення змагальним шляхом внутрішніх проблем не на часі, аж допоки не стало очевидним, що такий час як раз і використовується для реалізації цілей, далеких від інтересів адвокатури та держави загалом.
Про це заявила в інтерв’ю Закон і Бізнес Оксана Каденко, Голова Комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє в складі Національної асоціації адвокатів України
У звіті висвітлено як відносно адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється заборонений законом вплив: мають місце втручання в позицію адвокатів через прямі вказівки та поради, моніторинг якості, розгляд скарг на адвокатів, систему оплати і тому подібне.
Адвокати працюють за умов необхідності розголошення адвокатської таємниці, наприклад, при поданні звітів (інакше вони просто не отримають оплати за свої послуги). Оплата послуг адвоката невиправдано мала і ними намагаються керувати, як підлеглими. Щодо адвокатів реалізовується модель державницького управління, яка абсолютно суперечить незалежності їх професії: адвокати пишуть пояснення чиновникам центрів з надання БПД по скаргам, що до них надходять.
Також адвокати вимушені писати доповідні записки по суті виконуваних доручень. При цьому, система розподілу доручень та укладення договорів непрозора, що ставить адвокатів у токсичну залежність від рішень, що приймаються центрами з надання БПД.
Сама система БПД нерідко використовується для створення процесуального дисбалансу на користь сторони обвинувачення (наприклад, при залученні адвокатів до участі в окремих процесуальних діях).