Те, що речові докази не були надані безпосередньо експертові, не є підставою для визнання висновку товарознавчої експертизи недопустимим доказом

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. За ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції було залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник посилався на недопустимість висновку експерта,
оскільки предмет злочину – листи металу не були безпосереднім об’єктом
експертного дослідження, експерту було надано неправильні, на його думку,
вихідні дані, а не матеріали кримінального провадження.

ВС змінив оскаржувані судові рішення, звільнивши ОСОБА_1 від покарання, в решті залишивши рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін

Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що судову товарознавчу експертизу було призначено відповідно до вимог кримінального процесуального закону на підставі ухвали слідчого суді, якою було задоволено клопотання слідчого про проведення товарознавчої експертизи. На вирішення експерта було поставлено відповідні питання щодо вартості сталевих оцинкованих листів із зазначенням їх родових ознак, товщини
та розмірів, з урахуванням, що вони були придбані за часів СРСР, тобто перебували у використанні. Відповідно до висновку вказаної експертизи вартість майна визначалася згідно із загальноприйнятими методами проведення судово-
товарознавчих експертиз та з огляду на методичні рекомендації з визначення
вартості майна.

Тому ВС погодився з позицією суду апеляційної інстанції, який дійшов висновку, що цей доказ отримано під час досудового слідства із дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Те, що речові докази та матеріали провадження не надавалися безпосередньо експертові, не є підставою для
визнання висновку товарознавчої експертизи недопустимим доказом.

Крім того, апеляційний суд врахував, що під час досудового розслідування та судового розгляду в суді першої інстанції ні захисником, ні обвинуваченим чи його законними представниками клопотання про проведення повторної
товарознавчої експертизи не заявлялося.

Ураховуючи викладене, ВС погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що з урахуванням конкретних обставин провадження підстави для визнання висновку експерта судової товарознавчої експертизи недопустимим доказом відсутні.

Детальніше з текстом постанови ВС від 24.09.2020 у справі No 403/290/18 (провадження No 51-2125км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91901322