Експерти Transparency International Ukraine дали відносно невисоку оцінку Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в межах свого дослідження — 3,5 бала з 5 можливих.
Про це пише ZN.UA.
“Орган досі не має власної канцелярії та секретно-режимного підрозділу. Тобто наразі неможливо написати безпосередньо в САП — уся кореспонденція проходить через Офіс генерального прокурора, що знову ж створює небезпеку витоку чутливих даних. Так само це збільшує і ризик банальної людської помилки, коли якийсь лист просто не дійде до кінцевого адресата. САП не має власного сайту для поширення інформації та неспроможна створити і втілювати комунікаційну стратегію”, — пояснили в звіті TIU.
Деякі обмеження також поширюються на керівника САП, що може справляти враження, ніби антикорупційна прокуратура недостатньо ефективна. Наприклад, Олександр Клименко не може самостійно спрямовувати запити про екстрадицію, попри значну кількість підозрюваних у корупції, які перебувають за кордоном. Запити відправляються лише через генпрокурора. Також йдеться про неможливість власноруч зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань провадження проти народного депутата.
“Профільне законодавство про САП, на відміну від інших органів антикорупційної екосистеми, майже не змінювалося за вісім років і подекуди втратило здатність адекватно відповідати на виклики, які постали перед інституцією протягом її діяльності”, — наголосили в Transparency International.
Надати САП додатковий захист від втручання також рекомендувала Європейська Комісія в недавньому звіті щодо прогресу реформ в Україні. Ризик втручання можна ліквідувати, удосконаливши відбір керівника САП та інших ключових посадових осіб органу, підвищивши організаційну та процесуальну автономії, покращивши систему підзвітності.
21 листопада Верховна Рада погодила в першому читанні законопроєкт №10060, який має надати антикорупційній прокуратурі власну юридичну особу та вдосконалити конкурс на посаду її очільника, а також створити окрему дисциплінарну комісію для САП і запровадити зовнішній незалежний аудит інституції.
“Хоча законопроєкт і містить низку недоліків, як-от відсутність повноважень у керівника САП починати кримінальне провадження щодо нардепів, самостійно скеровувати запити про екстрадицію, в цілому він закладає основні підвалини незалежності САП та відповідає вимогам Європейської Комісії з цього питання. Цей законопроєкт також потребує глибшого аналізу після оприлюднення повного текста документа”, — зазначається в тексті.
Відсутність зовнішнього аудиту ефективності САП експерти назвали іншим наріжним каменем. TI Ukraine вказала на потребу такого оцінювання для виявлення сильних і слабких місць, зон зростання.
Водночас автори матеріалу заявили про формування цілком якісної взаємодії у співпраці НАБУ і САП.
“Цікаво, що результати цієї взаємодії можуть якраз і викликати в українців враження, що рівень корупції в країні значно зріс порівняно з попередніми роками. А все тому, що десь з осені минулого року ми стали свідками значно більшої кількості оголошених підозр у корупції, і, відповідно, кількість новинних заголовків про це теж збільшилася, що може створити певною мірою хибне враження про зростання самої корупції, а не розслідувань щодо неї”, — додали експерти.
Але вони також наголосили, що Україні необхідні й вироки, аби заголовки в ЗМІ справляли приємніше враження. Це завдання для Вищого антикорупційного суду.
Національне антикорупційне бюро України продемонструвало найбільше зростання в порівнянні з даними 2020 року за оцінкою організації Transparency International Ukraine. Показники спроможності органу збільшилися з 3,6 до 4,3 бала з 5 можливих, але ще залишається низка проблем.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.