Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури НААУ на тему: «Цивільний позов у кримінальному провадженні: хто, до кого, як?» Людмила Гриценко – адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, розповіла про тонкощі пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні в огляді законодавства та релевантної судової практики.
Перед подачею цивільного позову важливо, перш за все, дати відповіді на наступні основні питання, які визначать майбутній успіх цивільного позову:
- По-перше, яке саме право, свобода чи інтерес було порушене, і який спосіб захисту оспорювання чи відновлення права обрати.
- По-друге, слід чітко визначити, що говорить законодавство з приводу преюдиції встановлення вини, оскільки є ряд справ, у яких встановлення вини є необхідним. Натомість є справи, які стосуються шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у результаті якої завдано каліцтво, смерть чи інше ушкодження здоров’я, у яких факт встановлення вини не є потрібним.
- По-третє, необхідно визначити кількість потерпілих осіб.
Кримінальний процесуальний кодекс чітко виділяє осіб, які можуть подати цивільний позов у кримінальному провадженні. Ними є:
- потерпілий (ст.55, 56 КПК України)
- цивільний позивач (ст.61 КПК України);
- законні представники (ст.59 КПК України)
- прокурор (ч.3 ст. 128 КПК України)
Відповідно відповідачами за цивільними позовами в залежності від категорії справ можуть бути наступні суб’єкти:
- Особа (особи), яка/які винна в заподіянні шкоди (у випадку, якщо є рішення суду, яке вступило в законну силу (вирок, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності);
- Особа, яка підозрюється/обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення (наявне повідомлення про підозру, обвинувальний акт);
- Страхова компанія, в якій особа яка підозрюється, обвинувачується, винна в ДТП застрахувала свою цивільну відповідальність (наявний страховий поліс);
- Особа, яка на відповідній правовій підставі використовувала джерело підвищеної небезпеки (відповідна правова підстава, довіреність або посвідчення водія +реєстраційні документи, передані власником);
- МТСБУ (у передбачених законом випадках);
- Власник джерела підвищеної небезпеки (у передбачених законом випадках);
- Держава (у передбачених законом випадках).
Подати цивільний позов можна:
- Окремо у цивільному провадженні в силу ч. 2 ст. 1167 ЦК України, якщо мова йде, виключно про моральну шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, в результаті чого настало каліцтво або смерть;
- На досудовому слідстві в рамках кримінального провадження після пред’явлення підозри. У такому випадку в особи, по-перше, наявна підстава накласти арешт на майно з метою забезпечення позову, а по-друге, у сторони захисту більше часу для збору заперечень);
- У суді першої інстанції до початку слухання справи по суті. У такому випадку сторона захисту має більше часу на збір доказів, накладення арешту на майно з метою забезпечення позову можливе на підготовчому засіданні, наявний додатковий час для ознайомлення для сторони захисту, підстави перенесення засідання. Поруч з цим відсутня можливість забезпечення позову, а відповідно відчуження майна;
- Окремо, в цивільному провадженні, після вступу вироку в законну силу. Відповідно можна заявляти про відшкодування як моральної, так і майнової шкоди, оскільки факт вини та причинний зв’язок між діями винної особи та фактом заподіяння шкоди вже доведено рішенням суду. Серед недоліків – погана явка в судові засідання/засідання в режимі відеоконференції, невизнання позову, враховуючи факт засудження тощо.
При написанні цивільного позову слід керуватися наступною структурою:
- Обґрунтування підсудності;
- Обґрунтування обраного способу захисту права;
- Обставини справи, якими Позивачі обґрунтовують свої вимоги (факти + інтерпретація);
- Обґрунтування моральної шкоди;
- Обставини, що підлягають доведенню в даній справі;
- Докази, якими дані обставини підтверджуються;
- Обґрунтування матеріальної шкоди;
- Докази не подання іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- Правове обґрунтування позовних вимог. Норми матеріально права (релевантно структуровані);
- Розмежування цивільної відповідальності;
- Релевантна та актуальна судова практика;
- Прохальна частина.
В огляді судової практики лектор сфокусувала увагу на наступних судових рішеннях:
- Стосовно набуття статусу потерпілої особи – Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 539/3185/17;
- Стосовно необхідності додання цивільним позивачем у кримінальному провадженні до позовної заяви всіх доказів на підтвердження своїх вимог та обов’язку суду надати їм оцінку – Постанова Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 496/4440/19.