Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року розглянуто скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Харківської області у справі за позовом ОСОБА_4 до дочірнього підприємства «А.Е.Т. Джоін ап!» (далі – ДП «А.Е.Т. Джоін ап!»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – фізична особа–підприємець ОСОБА_5 (далі – ФОП ОСОБА_5), про захист прав споживача, стягнення майнової та моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг.
Суд встановив, що 29 січня 2015 року між ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5, який діяв від імені та в інтересах ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» укладено договір на туристичне обслуговування, за умовами якого туроператор зобов’язався надати замовнику за його рахунок пакет туристичних послуг – тур до Єгипту в готель «Continental Plaza Beach» на період з 06 до 13 лютого 2015 року. Загальна вартість туристичних послуг становила 25 840,00 грн, яку він оплатив у повному розмірі. Проте відповідач в односторонньому порядку ухилився від виконання своїх зобов’язань за договором на туристичне обслуговування. 26 лютого 2015 року ОСОБА_4 отримав на картковий рахунок грошові кошти в розмірі23 627,47 грн як повернення сплаченої ним вартості туристичних послуг.
10 лютого 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» на його користь 2 212,53 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнено з ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» на користь ОСОБА_4 2 212,53 грн на відшкодування майнової шкоди, 2 тис. грн навідшкодування моральної шкоди.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позовні вимоги, пред’явлені до ДП «А.Е.Т. Джоін ап!», задоволенню не підлягають, оскільки турагент перерахував туроператору за туристичні послуги 23 627,47 грн. Зазначена сума була повернута на рахунок турагента 25 лютого 2015 року, а 26 лютого 2015 року він перерахував її ОСОБА_4. Залишок у вигляді агентської винагороди в сумі 2214,53 грн залишився у турагента (третьої особи), а не у відповідача.
Верховний Суд звернув увагу на таке. Відповідно до пункту 5.4 договору кошти, отримані турагентом від туристів, не є власністю турагента, а є транзитними коштами, які підлягають перерахуванню туроператору, за винятком плати за інформаційно-консультативні послуги з підбору та бронювання турпродукту турагентом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлені позовні вимоги до ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» задоволенню не підлягають, оскільки грошові кошти в розмірі 2 212,53 грн до вартості туристичної послуги, яку мав надати туроператор, не входять і такої суми відповідач не отримував.
Кошти в сумі 2 212,53 грн (25840,00 – 23 627,47 = 2 212,53), сплачені позивачем турагенту ФОП ОСОБА_5, до вартості турпродукту включені не були, турагенту туроператор їх не перераховував. Ці кошти залишились у власності турагента – ФОП ОСОБА_5 як плата за інформаційно-консультативні послуги. Отже, ДП «А.Е.Т. Джоін ап!» не може нести зобов’язання щодо їх повернення на користь позивача. ОСОБА_4 позовних вимог до турагента ФОП ОСОБА_5 не заявляв.
З огляду на викладене Верховний Суд вважав за необхідне рішення Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року залишити без змін.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі No645/997/15-ц (провадження No 61-9295св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/77009165