Віктор Ясевін, адвокат, представник НААУ в Угорщині, провів у Вищій школі адвокатури, вебінар на тему: «Типові ситуації, з якими громадяни України звертаються за наданням правничої допомоги на території Угорщини, поради щодо їх уникнення або вирішення».
На початку заходу лектор зазначив, що на виконання Рішення Ради Європейського Союзу № 2022/382, Уряд Угорщини прийняв Постанову № 86/2022 (ІІІ 7.) від 7 березня 2022 року «Про надзвичайні правила щодо осіб, які мають право на тимчасовий захист, а також про державну зайнятість та внесення змін до закону CVI від 2011 року та інших законів, пов’язаних із державною зайнятістю», якою визначено підстави та порядок отримання тимчасового захисту для громадян України в Угорщині.
Віктор Ясевін наголосив, що право на тимчасовий захист в Угорщині мають особи, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року і перетнули кордон з Європейським Союзом 24 лютого або після цієї дати, і такі особи є: громадянами України; біженцями або особами без громадянства, які раніше були визнані в Україні; членами родини особи, що належить до однієї з цих категорій.
Подати заяву для набуття статусу особи, яка потребує тимчасового захисту на території Угорщини можна в електронній формі за посиланням: www.bmbah.hu
Звернув увагу лектор, що згідно з положеннями Постанови Уряду Угорщини № 58/2023 від 28 лютого 2023 року термін дії тимчасового захисту для громадян України було продовжено до 4 березня 2024 року.
Отже, які права надає тимчасовий захист?
- Право на доступ до житла
Як біженець, який щойно прибув з України до Будапешту, доступ до житла забезпечується Центром розміщення на одну ніч при Угорській благодійній службі Мальтійського ордену.
Якщо особа має право на тимчасовий захист, вона отримує право на субсидоване проживання протягом одного місяця після прибуття в Угорщину, навіть якщо у неї відсутній зареєстрований статус тимчасового захисту. У цьому випадку житло буде надано муніципалітетами або постачальниками житла за державним контрактом (наприклад, готелем).
- Право на отримання соціальної допомоги
Після отримання статусу тимчасового захисту (пластикової картки) громадянин України має право подати заяву на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 22 800 HUF на місяць на дорослого та 13 700 HUF на дитину.
Водночас втрачають право на отримання соціальної допомоги:
- громадяни України, які офіційно працевлаштовані в Угорщині або мають можливість отримати пенсію за віком, призначену за угорською чи українською пенсійною системою;
- громадяни України, які через 45 днів після отримання першої соціальної допомоги, які самостійно не працевлаштуються або не приймуть пропозицію територіального центру зайнятості щодо громадської роботи.
- Право на отримання медичної допомоги
Статус особи, яка потребує тимчасового захисту, надає право на отримання наступних видів безкоштовної медичної допомоги на території Угорщини:
- – первинна медична допомога;
- – невідкладна, у разі потреби спеціалізована медична допомога;
- – догляд за вагітністю, акушерська допомога;
- – право на державну охорону здоров’я – медикаменти;
- – онкологія та інші хронічні захворювання;
- – невідкладна стоматологічна допомога та лікування для збереження зубів, протезування.
Місце надання допомоги: заклади охорони здоров’я за місцем реєстрації на території Угорщини.
- Право на доступ до освіти
Діти мають право безкоштовно брати участь у дошкільній та шкільній освіті в державних та муніципальних закладах на тих самих умовах, що й громадяни Угорщини.
- Право на доступ до ринку праці
Громадяни України, які в’їхали на територію Угорщини після 24 лютого 2022 року і подали заяву на оформлення статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, або отримали статус особи, яка потребує тимчасового захисту, мають право працевлаштуватись в Угорщині на дефіцитні посади, перелік яких визначено Урядом Угорщини без отримання спеціального Дозволу на застосування праці іноземця (за виключенням працевлаштування на посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, які передбачають наявність у працівника громадянства Угорщини).
Працевлаштування громадян України на посади, які не віднесені до переліку дефіцитних, потребує отримання роботодавцем спеціального Дозволу на застосування праці іноземного працівника, який видається за спрощеною процедурою.
Уряд Угорщини встановив спрощену процедуру нострифікації дипломів про здобуття вищої освіти, отриманих громадянами України у вищих навчальних закладах України за спеціальностями у галузях медицини, стоматології та фармації. Громадяни України мають право відразу розпочати роботу за спеціальностями стоматолога, лікаря, фармацевта під контролем угорського колеги з дати подачі заявки на проведення нострифікації диплому про здобуття вищої освіти у ВНЗ України за спеціальностями у галузях медицини, стоматології та фармації.
Лектор схарактеризував типові ситуації, з якими громадяни України звертаються за наданням правничої допомоги:
- вчинення громадянами України правопорушень на території Угорщини;
- порушення трудових прав зі сторони роботодавця. Виробничі травми;
- спори, які виникають з правовідносин за договорами оренди житлових приміщень;
- розірвання шлюбу на території Угорщини, поділ спільного сумісного нерухомого майна подружжя, яке знаходиться на території Угорщини, вступ у спадщину щодо спадкового майна, яке знаходиться на території Угорщини;
- питання, пов’язані з консульським обслуговуванням та наданням консульського захисту на території Угорщини.
Окрему увагу Віктор Ясевін сфокусував на функціонуванні інституту адвокатури в Угорщині, зазначивши, що його правову основу становить Закон Угорщини «Про адвокатську діяльність» № LXXVIII від 2017 року. До 2017 року діяльність адвокатури в Угорщині була регламентована Законом Угорщини «Про адвокатуру» № XI від 1998 року.
Центральним органом в системі адвокатури Угорщини є Палата адвокатів Угорщини. Органи адвокатського самоврядування Угорщини складаються з 20-ти регіональних Палат адвокатів.
Згідно із Законом Угорщини «Про адвокатську діяльність» № LXXVIII від 2017 року, адвокатом визнається особа, яка здійснює свою професійну діяльність від імені свого клієнта на засадах підприємницької діяльності, шляхом ведення індивідуальної адвокатської практики або в якості члена адвокатського об’єднання на власний економічний ризик, за винятком випадків визначених законодавством.
Зупинився лектор також на розгляді Правил адвокатської етики, які слід враховувати українським адвокатам при започаткуванні співпраці з угорськими колегами.
Поради Віктора Ясевіна для використання під час комунікації та співпраці з угорськими колегами включають:
- тактовність та лаконічність;
- не починати комунікацію з колегами з фрази «а який відсоток від гонорару я отримаю за клієнта, якого я до вас приведу»;
- уникати ситуації з надмірним контролем над діями угорського колеги, не перетворюємось на «керівника і контролера»;
- налаштовуємось до повільного темпу роботи угорських адвокатів та повільного темпу робочого листування;
- угорським адвокатам при спілкуванні з колегами не притаманно підвищувати тон, вдаватись до особистих образ, «корпоративні» суперечки, конфлікти не виносяться в публічну площину, вірність кожного формулювання або вислову повинно за потреби бути підтверджено;
- неписане правило – ви рекомендували колезі клієнта, ви фінансово відповідальні за повну та вчасну оплату клієнтом гонорару колеги.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.