КГС ВС розглянув касаційну скаргу ОСББ “Оболонська 7’Я” на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі за позовом ПрАТ “СК “Провідна” до ОСББ “Оболонська 7’Я” про відшкодування збитків у порядку суброгації у сумі 193 152,52 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ПрАТ “СК “Провідна” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ “Оболонська 7’Я” про відшкодування збитків у порядку суброгації у сумі 193 152,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно з договором добровільного страхування
засобів наземних транспортних засобів No 06/6766324/1051/18 від 28.12.2018,
внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної
за завдані збитки відповідно до статті 993 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі No 910/8002/20 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ОСББ
“Оболонська 7’Я” на користь ПрАТ “СК “Провідна” збитки в розмірі 193 152,52 грн
та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 897,29 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020
апеляційну скаргу ОСББ “Оболонська 7’Я” на рішення Господарського суду міста
Києва від 21.09.2020 залишено без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишено без змін
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСББ “Оболонська 7’Я” звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування
оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ “СК “Провідна”.
ОЦІНКА СУДУ
Предметом позову в цій справі є вимога позивача як страховика про відшкодування збитків, отриманих в результаті здійснення виплат через
настання страхової події – ДТП відповідно до договору добровільного
страхування наземних транспортних засобів No 06/6766324/1051/18 від 28.12.2018 (укладеного між ПрАТ “СК “Провідна” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник)) на підставі страхових актів No 2300256753 від 14.03.2019 та No 2300256753 від 05.04.2019 в порядку статей 993 ЦК України та 27 Закону.
Відносини у сфері страхування регулюються ЦК України, Законом, який
спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового
захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Позивачем у цій справі є ПрАТ “СК “Провідна”, яке визначає свій статус як страховик, тобто є суб’єктом зі спеціальним статусом.
За відсутності (анулювання) статусу страховика особа втрачає право укладати будь-які договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Судам обох інстанцій слід було з’ясувати, чи страховик – ПрАТ “СК “Провідна” відповідає вимогам законодавства щодо можливості здійснення ним страхової діяльності та є належним суб’єктом у спірних правовідносинах.
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Початок дії договору збігається з початком строку, узгодженого сторонами для його дії.
Страховик та страхувальник, укладаючи договір страхування, мають право
визначити інший момент набрання ним чинності, ніж внесення першого
страхового платежу, що відповідатиме принципу свободи цивільно-правового
договору, передбаченому статтею 627 ЦК України. Зокрема, вони можуть
визначити, що договір набирає чинності з моменту його укладення. Тобто момент укладення договору може не збігатися з моментом набрання ним чинності. При цьому юридичне значення має той факт, що в разі коли договір страхування укладено, але перший платіж не внесено, договір вважається таким, що не набрав чинності.
Господарськими судами попередніх інстанцій зазначеного враховано не було і, як наслідок, не досліджено обставин справи щодо існування договірних
зобов’язань (набрання чинності договору страхування, здійснення оплати
страхового платежу) між страхувальником та страховиком до моменту виникнення події, що була визначена позивачем як страховий випадок, а також умов відповідного договору з урахуванням змін та доповнень (додатковий договір No 1 від 05.02.2019). При цьому, незважаючи на посилання у договорі
страхування на Правила добровільного страхування, самі Правила добровільного страхування в матеріалах справи відсутні і їх зміст судами не досліджено, що унеможливлює перевірити обґрунтованість висновків господарських судів у спірних правовідносинах (відповідність умов договору, а також правомірність дій, вчинених сторонами на виконання таких умов).
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи,
відповідальної за завдані збитки. У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов’язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації
(відповідно до положень статті 27 Закону, статті 993 ЦК України) суми шкоди,
завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій,
затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 (далі –
Правила No 76), визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового
комплексу або комплексу будинків і споруд – це власник або юридична особа,
яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність,
здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.
Управитель – особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем
здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі – управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Утримання будинків і прибудинкових територій – господарська діяльність,
спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо
забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів,
порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 1.5 Правил утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, визначених Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд”, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 No 150 та зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 21.08.2004 за No 1046/9645 (далі – Примірний перелік).
До зазначеного переліку послуг пунктом 1.1.8.6 віднесено скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій за встановлених обставин, враховуючи пункт 1.5 Правил, підпункт 1.1.8.6 пункту 1.1.8 Примірного переліку та статтю 13 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, дійшли висновку, що відповідач (ОСББ “Оболонська 7’Я”) як балансоутримувач будівлі на вулиці Оболонська набережна 7, корп. 1 є особою, яка відповідає за виконання робіт із скидання з дахів і покрівель снігу та льоду.
Водночас судами не встановлено беззаперечного факту прийняття ОСББ
“Оболонська 7’Я” на баланс будівлі на вулиці Оболонська набережна 7, корп. 1,
а отже, набуття статусу балансоутримувача. Крім того, приписи пункту 1.5 Правил, підпункту 1.1.8.6 Примірного переліку не містять посилань про покладення обов’язку з виконання робіт із скидання з дахів і покрівель снігу та льоду саме на балансоутримувача. Матеріали справи містять договір No 1/ОН7 від 01.05.2018, укладений ОСББ “Оболонська 7’Я” (замовник) та ТОВ “МЖК “Оболонь-Комфорт” (виконавець), за умовами якого виконавець бере на себе зобов’язання забезпечити комплекс заходів (послуг та робіт) для ефективного обслуговування об’єкта замовника відповідно до умов цього договору, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити належним чином зазначені виконані роботи та надані послуги.
Проте судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено умов названого договору, не встановлено, чи є ТОВ “МЖК “Оболонь-Комфорт”
відповідно до умов договору управителем багатоквартирного будинку в розумінні приписів статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та Правил.
Отже, зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що ОСББ “Оболонська 7’Я” є особою, відповідальною за заподіяння шкоди, та належним відповідачем у цій справі.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 16.03.2021 у справі No 910/8002/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95675203.