Обставини справи: ОСОБА_1 на території ринку та в приміщенні магазину під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_2, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно нанесла їй декілька ударів кулаками обидвох рук в ділянку обличчя та голови, в результаті чого спричинила останній, згідно з висновком судово-медичного експерта, черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забою м’яких тканин тім’яної ділянки справа, а також забій шийного відділу хребта, які не були небезпечними для життя на момент заподіяння та належать до легкого тілесного ушкодження.
Це кримінальне провадження було розпочато за фактом нанесення потерпілій
ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, за ознаками кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 125 КК. За результатами проведеної під час досудового
розслідування судово-медичної експертизи було встановлено, що тілесні ушкодження, спричинені потерпілій, належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розглядом здоров’я, що утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК. Оскільки у ході досудового розслідування було встановлено, що ці тілесні ушкодження ОСОБА_2 спричинила обвинувачена ОСОБА_1, орган досудового розслідування кваліфікував дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 125 КК та після завершенню досудового розслідування направив на розгляд місцевого суду обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватою та засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни вказаний вирок.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були безумовними підставами для скасування або зміни судових рішень.
Зокрема, колегія суддів ККС визнала необґрунтованими доводи у касаційній скарзі захисника, які полягають у тому, що у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова слідчого про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 125 на ч. 2 ст. 125 КК.
Апеляційний суд у своєму рішенні надав оцінку зазначеним доводам сторони захисту та слушно зауважив, що кримінальне провадження розпочато за фактом
завдання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.
За результатами проведеної судово-медичної експертизи під час досудового
розслідування встановлено, що тілесні ушкодження, спричинені потерпілій, належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розглядом здоров’я, умисне завдання яких утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК. Також суд вказав, що, оскільки під час досудового розслідування було з’ясовано, що такі тілесні ушкодження ОСОБА_2 завдала ОСОБА_1, то орган досудового розслідування кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 125 КК, а закінчивши досудове розслідування, направив до суду обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 за цією ж частиною ст. 125 КК.
Більше того, колегія суддів ККС звертає увагу на те, що положення чинного КПК не передбачають винесення постанови про перекваліфікацію кримінального
правопорушення.
Детальніше з текстом постанови ВС від 06.07.2022 у справі No 464/5140/18 (провадження No 51-4629км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218407.