Умови тримання під вартою в Україні є нелюдськими та принижують гідність: кількість звернень до ЄСПЛ зростає

Україна протягом останніх років входить до держав-лідерів за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. Серед українців цей міжнародний суд має велику популярність, оскільки його рішення є обов’язковими до виконання і за ними присуджують тисячі євро компенсації.

В інтерв’ю Укрінформу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський розповів про системні проблеми в пенітенціарній системі.

“Є усталений підхід, який ґрунтується на практиці ЄСПЛ щодо всіх без винятку європейських країн, який говорить, що коли на особу припадає менше ніж 3 кв. м житлової площі у камері, розрахованій на кілька осіб, то це створює сильну презумпцію того, що умови тримання такої особи порушують заборону поводження, що є нелюдським або принижує гідність, а отже, йдеться про порушення статті 3 Конвенції.

В Україні стосовно слідчих ізоляторів дотепер на нормативному рівні діє радянська норма у 2,5 кв. м на особу. Це створює ілюзію законності умов, які з точки зору європейських стандартів є нелюдськими. Зрозуміло, що тут значення мають не лише квадратні метри: перенаселеність у камерах створює проблеми з гігієною, санітарією, вентиляцією та багатьма іншими питаннями. І в цьому випадку ЄСПЛ не має жодних підстав ухвалювати інше рішення, ніж задовольнити скаргу. Тож уже тривалий час такі скарги Суд розглядає у спрощеному форматі, рішення накопичуються, держава змушена витрачати суттєві кошти, які можна було б використати корисніше для суспільства.

Є й інша проблема: не секрет, що суди низки європейських держав відмовляли Україні у видаванні осіб у контексті їхнього кримінального переслідування в нашій державі через те, що був ризик тримання їх під вартою в Україні в умовах, що не відповідають статті 3 ЄКПЛ. А це для будь-якого судді в Європі – причина для відмови в екстрадиції. Зрозуміло, що така ситуація для української правової системи є нестерпною.

І, до речі, Європейський комітет із запобігання катуванням – моніторинговий орган, створений у Раді Європи для допомоги державам розв’язувати проблеми з правами людей, що тримаються в умовах несвободи, уже понад 25 років у своєму діалозі з Україною наполегливо рекомендує включити в закон норму житлової площі для слідчих ізоляторів у 4 кв. м – саме таку, що існує наразі в законі для виправних установ”, – зазначив суддя Гнатовський.

Суддя Європейського суду з прав людини зазначив, що кількість скарг на умови тримання під вартою, що надходять до суду проти України, аж ніяк не зменшується.

“Як суддя ЄСПЛ, я не маю можливості давати загальні оцінки результатів виконання цієї Стратегії. Але не буду приховувати, що до мого обрання до Суду, у ролі експерта Ради Європи, я долучався до консультацій щодо змісту цього документа під час його остаточного узгодження. Там, безумовно, Міністерством юстиції закладено чимало позитивних ідей, спрямованих на розв’язання проблем, визначених у рішеннях ЄСПЛ та рекомендаціях ЄКЗК.

Сьогодні ж можна лише констатувати, що кількість скарг на умови тримання під вартою, що надходять до ЄСПЛ проти України, аж ніяк не зменшується. До речі, проблема ще й у тому, що в ухвалених на сьогодні рішеннях ЄСПЛ брав до уваги те, що в Україні на національному рівні немає органу, куди можна ефективно поскаржитися на умови тримання у пенітенціарних закладах, перш ніж звертатись до ЄСПЛ. Це означає, що все одразу йде в Страсбург, де мусять розглядати ці заяви і вирішувати, чи в кожному конкретному випадку порушена стаття 3 Конвенції.

І, до речі, порушення цієї статті, яка є основоположною для визначення допустимого поводження з людиною в демократичному суспільстві, не лише свідчать про репутаційні втрати держави, але й найдорожче коштують бюджету України.

Щомісяця ЄСПЛ ухвалює низку рішень і відповідно на державний бюджет постійно лягає тягар виплат. Це десятки тисяч євро на місяць ув’язненим особам.

Ці гроші можна було б використати на поліпшення умов тримання під вартою, на створення превентивних механізмів на національному рівні. Цього не відбувається, тому виходить якесь замкнене коло”, – підкреслив суддя.

Нагадаємо, у червні 2022 року суддею ЄСПЛ від України терміном на 9 років обрали Миколу Гнатовського. Він є відомим юристом-міжнародником, до цього був першим віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права і його тричі обирали головою Європейського комітету з питань запобігання катуванням.

Омбудсман Дмитро Лубінець заявив у парламентському Комітеті з прав людини під час презентації Спеціальної доповіді Уповноваженого “Про стан реалізації національного превентивного механізму (НПМ) в Україні за 2022 рік” повідомив, що відомство міністра юстиції України Дениса Малюськи ігнорує рекомендації Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про усунення порушень прав людини в місцях несвободи, що підпорядковуються цьому міністерству.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.