У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики презентовано аналітичний звіт громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» щодо роботи конкурсних комісій за участю міжнародних та іноземних експертів в органах судової влади і Конституційному Суді. Документ підготували керівник напряму «Верховенство права» Карина Асланян та експерт Марина Магомедова.
Масштаб дослідження
Звіт охопив період з січня 2022 року до листопада 2025 року — 27 конкурсів за участю шести різних комісій: Етичної ради, конкурсної комісії ВККС, Дорадчої групи експертів, Громадської ради міжнародних експертів, Експертної ради та Громадської ради доброчесності. За цей час у роботі комісій взяли участь 46 осіб — 19 українських представників і 27 іноземних експертів, найбільше з яких були делеговані США та Литвою. Мета дослідження, за словами авторів, — не поставити під сумнів принцип залучення іноземних експертів, а виявити системні недоліки в тому, як цей механізм реалізується.
Різні правила для різних комісій
Одна з центральних проблем — відсутність уніфікованих кваліфікаційних вимог. Критерій політичної нейтральності прописаний для ДГЕ та Експертної ради, але відсутній для інших комісій. Вимога вищої юридичної освіти також вказана не скрізь. Критерії оцінювання кандидатів різняться: одні комісії перевіряють доброчесність через незалежність, чесність і майнову прозорість, інші — через пристойність і бездоганну поведінку, треті станом на листопад 2025 року взагалі не мали розробленої методології. «Якщо ви подивитеся на таблички, видно, що в деяких комісіях випадає, скажімо, етичність: доброчесність перевіряється, компетентність перевіряється, а етичність — ні. І немає відповіді, чому так», — зазначила Асланян.
Серед інших прогалин — відсутність порядку залучення перекладачів і допоміжного персоналу, відсутність єдиної бази кандидатів, різні підходи до організаційного забезпечення та структури рішень. Жодна з восьми комісій не оприлюднює на порталі відкритих даних інформацію про свою роботу в повному обсязі.
Практичні колізії без законодавчого вирішення
Генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик звернув увагу на проблему перекладу документів: кандидатам відмовляють, бо їхні пояснення щодо джерел доходів видаються недостатніми, хоча підтвердні документи просто не були перекладені для іноземних членів комісії.
Він також описав колізію, що виникає у разі відводу двох пов’язаних між собою іноземних членів комісії з шести: міжнародна квота виявляється незаповненою, і конкурс неможливо провести. Жоден із чинних законів не вказує виходу з такої ситуації. Окремо Дубовик висловив незгоду з рекомендацією щодо публікації деперсоніфікованих негативних висновків: через конкретні життєві обставини деперсоніфікований документ легко ідентифікувати.
Голова Ради суддів Віталій Саліхов, будучи учасником конкурсу з добору дисциплінарних інспекторів ВРП, особисто спостерігав, як комісія не перевіряла професійного рівня претендентів. «Говорити, що залучення іноземних партнерів дає стовідсотково правильний результат, я не можу», — заявив він.
Дискусія щодо мовних вимог і декларування
Народний депутат Микола Стефанчук поставив питання щодо рекомендації про знання англійської мови на середньому рівні для українських членів комісій: що таке «середній рівень» і як він підтверджується, якщо сертифікат В2 можна отримати за дві години. Асланян визнала, що питання залишається відкритим.
Народний депутат Сергій Соболєв наголосив, що іноземні члени комісій мають подавати декларації за українськими стандартами, а не за стандартами ПАРЄ, де доходи інколи є закритою інформацією. Асланян погодилась включити цю рекомендацію до наступного видання звіту.
Наступний склад ВККС — вже зараз
На запитання голови Ради суддів про те, чи буде наступний склад ВККС формуватися без іноземних експертів, Асланян відповіла чітко: звіт про розширення ЄС прямо вимагає, щоб наступна конкурсна комісія для добору ВККС знову формувалася із залученням міжнародних та іноземних експертів. Повноваження членів ВККС поточного скликання збігають через 11 місяців, тому процес потрібно розпочинати вже зараз.
Голова Комітету Денис Маслов з питань правової політики резюмував: більшість виявлених проблем потребує не нових законів, а конструктивного виконання того, що вже записано.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.