Позиції судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій: за вироком апеляційного суду від 11.09.2003 ОСОБА_1 засуджено до покарання: за пунктами
«а», «г», «і» ст. 93 КК у редакції 1960 р. у виді довічного позбавлення волі; за ч. 3
ст. 142 цього ж Кодексу у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією
всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 42 КК 1960 р. за сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
За ухвалою ВСУ від 18.12.2003 вирок апеляційного суду залишено без зміни.
Не погоджуючись із вказаним рішенням засуджений ОСОБА_1 звернувся до ВС із заявою, в якій просив переглянути вищевказану ухвалу ВСУ стосовно нього за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що розгляд
справи ВСУ за його касаційною скаргою проводився незаконним складом суду та без участі захисника, чим вважає було порушено його право на захист.
За ухвалою ВС від 20.05.2020 заяву ОСОБА_1 було залишено без руху через її
невідповідність вимогам ст. 462 КПК і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
За ухвалою ВС від 13.07.2020 повернуто заяву засудженого ОСОБА_1 про
перегляд ухвали ВСУ від 18 .12.2003 за нововиявленими обставинами, у зв’язку з тим, що він не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху.
Засуджений повторно звернувся до ВС із заявою, в якій просить переглянути
вищевказану ухвалу ВСУ стосовно нього за нововиявленими обставинами,
посилаючись, як на нововиявлену обставину, на відсутність захисника під час
касаційного розгляду його скарги та наводить аргументи, з цього приводу,
аналогічні його попередній заяві.
Позиція ККС: відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Обґрунтування позиції ККС: вичерпний перелік обставин, які можуть бути визнані нововиявленими, зазначено у ч. 2 ст. 459 КПК. Так, в якості нововиявлених обставин, ОСОБА_1 посилається на відсутність захисника під час касаційного
розгляду його скарги, однак ця обставина, відповідно до положень ст. 459 КПК,
не належить до нововиявлених, оскільки, на час розгляду справи судом касаційної інстанції, була відома як суду, так і особисто засудженому, який брав участь у цьому судовому засіданні.
Інших належних доводів на необхідність перегляду ухвали касаційного суду від 18.12.2003 за нововиявленими обставинами засуджений у своїй заяві не навів.
З огляду на викладене, ВС не вбачає підстав для відкриття провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вказаної ухвали за нововиявленими
обставинами.
Детальніше з текстом ухвали ВС від 18.08.2020 у справі No 05-4202к03 (провадження No 51-2427зно20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91063808