Стаття 221 Кримінального процесуального кодексу України зобов’язує слідчого, прокурора за клопотанням сторони захисту, надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
У свою чергу детективи НАБУ, при отриманні зазначених клопотань від сторони захисту, посилаються на ст.222 Кримінального процесуального кодексу України, яка, на їх думку, закріплює таємницю досудового розслідування та зазначає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого, прокурора, в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
У цьому питанню позицію детективів НАБУ підтримує більшість слідчих суддів ВАКС, а саме те, що на стадії досудового розслідування прокурор і слідчий є особами, відповідальними за тактику слідчих дій. Тому, із тактичних міркувань, прокурори чи детективи на тій чи іншій стадії досудового розслідування, наприклад, коли особа ще не повідомлена про підозру і ще збираються докази, можуть утриматись від надання стороні захисту тих чи інших матеріалів.
А у зв’язку з тим, що, при збиранні доказів сторона обвинувачення звертається з клопотанням про тимчасовий доступ до певних речей або арешт майна, до слідчого судді, то виникають певні проблемні питання, тому що сторона обвинувачення хоче зберегти певні речі ще в таємниці, але з іншого боку вона зобов’язана обґрунтувати свої вимоги тими чи іншими документами і надати слідчому судді такі документи – протоколи та матеріали слідчих дій, процесуальні документи тощо. Разом з тим, під час розгляду клопотань про арешт майна, слідчі та прокурори не зацікавлені у розголошенні таких документів. В свою чергу, власник майна навпаки подає клопотання про ознайомлення з клопотанням детективів чи прокурорів та додатками до нього. Детективи, зазвичай, у задоволенні таких клопотань відмовляють, обмежуючи таким чином право особи на захист, що, здебільшого, легалізується слідчими суддями ВАКС.
На сьогодні, складається практика, що частина суддів ВАКС погоджується з доводами детективів НАБУ і надають можливість захисту ознайомитись тільки з тими документами, де є відповідний дозвіл детектива. Інша надає можливість стороні захисту ознайомитись з повним переліком матеріалів. В третьому випадку, матеріали і клопотання взагалі повертаються детективам на доопрацювання (зазначені ухвали відсутні в загальному доступі).
На думку більшості слідчих суддів ВАКС детектив чи прокурор під час подання клопотань про доступ до речей та документів або арешт майна, може зазначити документи, які на даному етапі не можуть бути надані стороні захисту і про перелік таких документів він може зазначити як у клопотанні так і під час розгляду клопотання.
Зазначене обмеження на ознайомлення з матеріалами звісно порушує право особи на захист, яке легалізується деякими слідчими суддями ВАКС.