Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/12017/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року (головуючий суддя Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року (суддя-доповідач – Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Ганечко О.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі – ДСА, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу ДСА від 20 грудня 2022 року № 477 «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації» (далі – Наказ № 477).
Протиправність оспорюваного Наказу № 477 позивач обґрунтовує тим, що він прийнятий поза межами повноважень ДСА та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, а отже, є протиправним і підлягає скасуванню. Такі твердження позивача ґрунтуються на аргументах про те, що ДСА перебрала на себе повноваження Верховної Ради України, як єдиного органу, уповноваженого на визначення порядку здійснення відповідних заходів щодо ліквідації суду. Позивач зазначає, що ні Закон України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі – Закон № 2825-IX), ні Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) не наділяють ДСА повноваженнями здійснювати ліквідаційні заходи щодо судів. Окрім того, затверджений Наказом № 477 план заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва передбачає вчинення дій, зокрема щодо звільнення усіх без виключення працівників суду, тобто, у тому числі суддів. Разом із тим, жодного відношення до звільнення суддів ДСА не має, оскільки це повноваження Вищої ради правосуддя. У зв`язку із цим позивач уважає, що Наказ № 477 зачіпає його права та законні інтереси як судді – працівника Окружного адміністративного суду міста Києва.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що аналіз положень Законів № 2825-IX і № 1402-VIII та Положення про ДСА, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 дає підстави вважати, що на відповідача законодавчо покладено обов`язок забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.
У той же час, посилання позивача на те, що вимоги пунктів 4, 7, 8 плану заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва стосується також і суддів, що не входить до компетенції ДСА, суд визнав помилковими, оскільки ці пункти стосуються виключно працівників апарату суду. Зокрема, за приписами статті 155 Закону № 1402-VIII забезпечення роботи суду здійснює його апарат, працівниками якого є державні службовці, працівники патронатної служби та службовці.
За наведених підстав суд першої інстанції виснував, що ДСА, приймаючи оскаржуваний наказ, діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, внаслідок чого правові підстави для його скасування відсутні.
Апеляційний суд погодився з позицією Київського окружного адміністративного суду та мотивами ухваленого рішення, при цьому додав, що доводи позивача стосовно оцінки на предмет відповідності Закону № 2825-IX нормам Конституції України не можуть бути оцінені за правилами адміністративного судочинства при розгляді даної справи.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
05 жовтня 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року в цій справі.
Як зазначено у скарзі, вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що обумовлено неправильним застосуванням норм матеріального права щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду в подібних правовідносин. Так, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували частину дев`яту статті 19 і статтю 152 Закону № 1402-VIII і Закон № 2825-IX у правовідносинах про реалізацію ДСА повноважень у сфері судоустрою (їх перевищення) щодо створення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва всупереч приписам Законів № 2825-IX і №1402-VIII, які не наділяють відповідача такими повноваженнями.
За доводами скаржника, суди обох інстанцій у свої рішеннях, перерахувавши положення законодавства України, які визначають повноваження ДСА, і не надавши оцінку їхньому застосування, дійшли висновку про те, що на ДСА законом покладено обов`язок забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію судів), що, власне, не оспорювалось позивачем. Натомість, у межах даного публічно-правого спору вирішенню підлягало питання компетенції (повноважень) ДСА при прийнятті Наказу № 477, яким створено ліквідаційну комісію суду, визначено її склад та затверджено план заходів з ліквідації суду. Таким чином, судами неправильно визначені підстави заявлених позовних вимог.
В аспекті змісту спірних правовідносин скаржник зазначає, що згідно з частиною дев`ятою статті 19 Закону № 1402-VIII порядок здійснення відповідних заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду. Тобто, спеціальним нормативним актом – Законом № 1402-VIII прямо передбачено, що порядок здійснення відповідних заходів, пов`язаних з ліквідацією суду, визначається виключно законом про його ліквідацію. Відповідні дії відповідач може здійснювати лише у межах повноважень наданих йому законом, які визначені статтею 152 Закону № 1402-VIII, і не підлягають розширеному тлумаченню. При цьому, жодне з указаних у цій нормі повноважень прямо або опосередковано не спрямоване на здійснення ліквідаційних заходів щодо судів.
Окрім того, скаржник звертає увагу, що пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (відповідність якого Конституції України також ставиться під сумнів у заяві про збільшення позовних вимог/відповіді на відзив та апеляційній скарзі) зобов`язано Кабінет Міністрів України та ДСА вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону. Крім зазначених, жодних норм, які б врегульовували порядок здійснення відповідних заходів, пов`язаних з ліквідацією суду, у тому числі по створенню ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та визначення її складу, затвердження плану заходів з ліквідації суду, Закон № 2825-IX не містить. Більше того, навіть сам Закон № 1402-VIII не наділяє ДСА повноваженнями по створенню ліквідаційної комісії суду та визначення її складу, затвердження плану заходів з ліквідації суду. І це, з погляду скаржника, є логічним, оскільки норма частини дев`ятої статті 19 Закону № 1402-VIII є імперативною та водночас бланкетною, адже передбачає, що ці питання мають врегульовуватись виключно законом про ліквідацію суду.
Втім, як зазначає позивач, наведені доводи суди залишили поза увагою і належної оцінки їм не надали.
Також позивач не погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій про те, що вимоги Плану заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, який затверджений Наказом № 477, не стосуються суддів. Звертає увагу, що цим планом заходів прямо передбачено забезпечення упорядкування трудових книжок суддів і звільнення усіх без виключення працівників, а отже, й суддів.
На додаток, із посиланням на частину четверту статті 7 КАС України, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість надання оцінки при розгляді цієї справи доводам позивача на предмет відповідності Закону № 2825-IX нормам Конституції України.
За таких міркувань позивач просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ДСА відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на подала, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових рішень.
Ухвалою від 20 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_2 провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2825-ІХ, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
14 грудня 2022 року вказаний Закон опублікований в газеті «Голос України» № 254 та набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Листом від 19 грудня 2022 року № 03-18/2180/22 керівник апарату Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся до голови ДСА, в якому, враховуючи набрання чинності Законом №2825-ІХ, керуючись частиною першою статті 155 Закону № 1402-VIII, з метою організації виконання Закону № 2825-ІХ, просив розглянути питання про включення до складу ліквідаційної комісії з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва працівників цього суду згідно з переліком.
Наказом ДСА № 477, зокрема, утворено ліквідаційну комісію Окружного адміністративного суду міста Києва, визначено її склад та затверджено план заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, до якого включено наступні пункти:
Заходи організаційного, кадрового забезпечення:
1. Поінформувати ДСА України про передачу справ Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду;
1.1 Поінформувати ДСА України про передачу локальної бази даних автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва до Київського окружного адміністративного суду;
2. Вжити заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про рішення щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва;
3. Надати до ЄДР копії таких документів: Закону № 2825-ІХ; наказу ДСА України “Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації”;
4. Письмово поінформувати працівників суду про ліквідацію державного органу та письмово попередити їх про наступне вивільнення (звільнення) (ст. 49-2 КЗпП України, ст.87 Закону України “Про державну службу”);
5. Подати інформацію до державної служби зайнятості за формою звітності № 4 ПН “Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці”;
6. Здійснити заходи щодо можливого працевлаштування працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується, звернувшись до державної служби зайнятості міста Києва, органів в системі правосуддя та інших державних органів;
7. Видати накази про звільнення та ознайомити з ними працівників;
8. Забезпечити впорядкування трудових книжок суддів, працівників апарату суду, що ліквідується, та їх видачу працівникам, що звільняються;
9. Вжити заходів щодо внесення до ЄДР запису про завершення процедури ліквідації із внесенням до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації.
Заходи матеріально-технічного та фінансового забезпечення:
1. Здійснити інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і документів та розрахунків суду, що ліквідується;
2. Вжити заходів щодо виявлення дебіторів та кредиторів, погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;
3. Здійснити перерозподіл кошторисних призначень для фінансування заходів, пов`язаних з ліквідацією суду;
4. Скласти акти приймання-передачі щодо основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, документів та розрахунків;
5. Передати основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, документи і розрахунки суду, що ліквідується, до ТУ ДСА України в місті Києві з подальшою передачею до Київського міського окружного адміністративного суду;
6. Особам, відповідальним за збереження гербової печатки та штампів, передати, а голові ліквідаційної комісії прийняти печатку, штампи, про що оформити відповідні акти;
7. Гербові печатки і штампи знищити. Акти про знищення печаток та штампів надіслати до Державної судової адміністрації України;
8. Здійснити інші заходи фінансового та матеріально-технічного забезпечення, необхідні для проведення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.
Заходи документального забезпечення:
1. Утворити експертну комісію для упорядкування фонду документообігу та архівного фонду;
2. Забезпечити впорядкування та передачу судових справ, архівного фонду документообігу ліквідованого суду відповідній архівній установі;
3. Здійснити заходи щодо ліквідації режимно-секретного органу (РСО) в Окружному адміністративному суді міста Києва;
4. Здійснити заходи щодо передачі документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію з відмітками “Літер “М”, які зберігаються в Окружному адміністративному суді міста Києва, на тимчасове збереження до Територіального управління ДСА України в місті Києві з подальшою передачею до Київського міського окружного адміністративного суду;
5. Здійснити інші заходи документального забезпечення, необхідні для проведення ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.
Позивач, уважаючи Наказ № 477 протиправним і таким, що зачіпає його права та законні інтереси, звернувся до суду з цим позовом.
V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII (у редакції, чинній на час видання оскаржуваного наказу).
Стаття 19 Закону № 1402-VIII урегульовує питання щодо порядку утворення, реорганізації, ліквідації суду, визначення кількості суддів у суді.
Згідно з частинами першою та дев`ятою цієї статті суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом.
Порядок здійснення відповідних заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.
Відповідно до частин першої – третьої статті 147 Закону № 1402-VIII в Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади – судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя.
Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.
Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.
Статус та повноваження ДСА визначені у статтях 151, 152 Закону № 1402-VIII. Так, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальне управління затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України. Державна судова адміністрація України здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до частини шостої статті 151 Закону № 1402-VIII рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19 затверджено Положення про ДСА.
Пунктами 1, 2 Положення про ДСА (у редакції, чинній на час видання оскаржуваного наказу) передбачено, що ДСА є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 цього Положення основними завданнями ДСА є, зокрема, забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до визначених завдань ДСА, серед іншого, забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів (підпункт 31 пункту 6 Положення).
13 грудня 2022 року Верховна рада України прийняла Закон № 2825-ІХ про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ визначено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ Кабінету Міністрів України та ДСА доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Нагадаємо, що позивач є суддею ліквідованого Законом № 2825-ІХ Окружного адміністративного суду міста Києва і в межах цієї справи оскаржує наказ ДСА від 20 грудня 2022 року № 477, яким утворено ліквідаційну комісію Окружного адміністративного суду міста Києва, визначено її склад та затверджено план заходів з ліквідації суду.
Розглядаючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що при виданні оспорюваного наказу ДСА діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу.
Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів позивача щодо неправильного застосування судами норм частини дев`ятої статті 19 і статті 152 Закону № 1402-VIII і Закону № 2825-IX у правовідносинах про реалізацію ДСА повноважень у сфері судоустрою (їх перевищення) щодо створення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, щодо питання застосування яких відсутній висновок Верховного Суду.
Ключовим доводом касаційної скарги є те, що порядок здійснення відповідних заходів, пов`язаних з ліквідацією суду, визначається виключно законом про його ліквідацію. При цьому, відповідач може здійснювати відповідні дії лише в межах повноважень, наданих йому законом, які визначені у статті 152 Закону № 1402-VIII. Водночас, Закони № 1402-VIII і № 2825-IX не наділяють ДСА повноваженнями на утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва, визначення її складу та затвердження плану заходів з ліквідації суду.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Закон № 1402-VIII є спеціальним нормативним актом, який визначає систему судоустрою України та організацію здійснення правосуддя судами.
В контексті спірного питання саме стаття 19 Закону № 1402-VIII регулює порядок утворення, реорганізації чи ліквідації суду. Зокрема, конструкція цієї норми унормовує, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, у якому визначається порядок здійснення пов`язаних із цим заходів.
Отже, по відношенню до інших норм права, які регулюють спірні правовідносини, стаття 19 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки визначає лише загальний порядок утворення, реорганізації чи ліквідації суду та містить посилання на інший законодавчий акт, яким, власне, й утворюється, реорганізовується чи ліквідовується конкретний суд. У даному випадку таким актом є Закон № 2825-IX про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Так, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом; Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду; з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду.
Тобто, наведеною нормою Закону № 2825-ІХ визначено порядок відповідних заходів, пов`язаних із ліквідацією суду, а саме тих, які стосуються передачі адміністративних справ, які перебувають у володінні Окружного адміністративного суду міста Києва, і розгляду тих справ, які підсудні цьому суду.
Поряд із цим, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-ІХ Кабінету Міністрів України та ДСА доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Говорячи про компетенцію ДСА слід зазначити, що у частині третій 147 Закону №1402-VIII законодавець закріпив, що забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів є одним із основних завдань, покладених на ДСА.
В свою чергу, забезпечення виконання рішення, зокрема про ліквідацію суду, полягає у необхідності здійснення відповідних заходів організаційного характеру, як-от утворення ліквідаційної комісії суду та затвердження плану заходів ліквідації.
Тому, оскільки ДСА відповідно до Закону № 1402-VIII є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади, то саме вона наділена компетенцією на утворення ліквідаційної комісії суду та затвердження плану заходів з ліквідації суду.
При цьому Закон № 1402-VIII не встановлює правило, що в законі про ліквідацію суду повинні зазначатися повноваження ДСА щодо утворення ліквідаційної комісії суду та затвердження плану заходів з ліквідації суду.
На переконання Суду, це є цілком логічним, адже Закон № 1402-VIII і так визначає компетенцію ДСА щодо забезпечення виконання рішень про ліквідацію судів, що включає у себе здійснення відповідних заходів, а тому дублювання цих самих приписів у законі про ліквідацію суду не має жодного сенсу.
Таким чином колегія суддів уважає, що у даному випадку позивач помилково тлумачить компетенцію ДСА щодо забезпечення виконання рішення про ліквідацію суду, яка закріплена у статтях 19 і 152 Закону № 1402-VIII, як відповідні заходи, пов`язані з ліквідацією суду, порядок здійснення яких має бути визначений у Законі № 2825-ІХ.
Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що протиправність Наказу №477 підтверджується тим, що затверджений ним План заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва передбачає звільнення усіх без виключення працівників, у тому числі суддів.
Як слушно зауважив суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, пункти 4, 5, 6, 7 Плану заходів з ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва передбачають: письмово поінформувати працівників суду про ліквідацію державного органу та письмово попередити їх про наступне вивільнення (звільнення) (ст. 49-2 КЗпП України, ст. 87 Закону України “Про державну службу”); подати інформацію до державної служби зайнятості за формою звітності № 4 ПН “Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці”; здійснити заходи щодо можливого працевлаштування працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва, що ліквідується, звернувшись до державної служби зайнятості міста Києва, органів в системі правосуддя та інших державних органів; видати накази про звільнення та ознайомити з ними працівників.
Відтак, у перелічених пунктах йдеться мова про тих працівників, процедура вивільнення яких урегульована нормами КЗпП України та Закону України «Про державну службу». Вчинення жодних заходів відносно суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, окрім впорядкування їхніх трудових книжок, цей план не передбачає. Більше того, підстави звільнення та припинення повноважень судді визначені у статті 126 Конституції України, про що зазначає сам позивач.
Підсумовуючи наведене Суд констатує, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини дев`ятої статті 19 і статті 152 Закону №1402-VIII і Закону № 2825-IX у спірних правовідносинах не знайшли підтвердження під час касаційного розгляду справи.
Решта наведених скаржником аргументів не спростовують правильності застосування судами норм матеріального права, про перегляд яких подано касаційну скаргу.
За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не встановив підстав для їх скасування чи зміни, касаційна скарга у силу положень статті 350 КАС України задоволенню не підлягає.
VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
З огляду на результат касаційного розгляду справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі № 320/12017/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.