У будь-якої хвороби є “нульовий пацієнт”. Для Асоціації правників таким став її засновник та перший президент — Ігор Шевченко. Саме він заклав фундаментальний принцип організації: “Здаватися, а не бути”. І він досі залишається Почесним президентом.
Про це інформують Українські новини.
Шевченко увірвався в українську політику на білому коні “Меритократичної партії”, обіцяючи владу достойних. Реальність виявилася гідною пера сатирика.
Політ над гніздом корупції. Будучи у 2015 році міністром екології, Шевченко “погорів” не на екологічних реформах, а на любові до розкоші. У розпал пожежі на нафтобазі компанії “БРСМ” під Васильковом біля Києва, коли столиця задихалася від диму, міністр релаксував у Ніцці та Монако. Повертався він звідти приватним літаком олігарха-втікача Олександра Онищенка. Нагадаємо, Онищенко є організатором масштабної корупційної схеми з розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу газу, слідство оцінює збитки держави в 1,6 млрд грн (за курсом того часу це більше 100 млн євро). Чи міг міністр екології та природних ресурсів користуватися особистим майном Онищенка і не знати про його оборудки?
Цей конфлікт інтересів врешті коштував Ігорю Шевченко міністерської посади, але не репутації в колі Асоціації правників. Організація, яка мала б першою засудити таку поведінку, мовчала. Адже “своїх” тут не здають.
Тож саме така людина заклала фундамент організації, яка будувалася не на цінностях, а на обслуговуванні інтересів спонсорів та власному марнославстві.
“Сині шапки” Давосу. Січень 2019 року. Всесвітній економічний форум. Поки світові лідери обговорюють глобальні виклики, майбутній міністр екології України Ігор Шевченко займається “важливою” справою — він набирає безкоштовні промо-шапки синього кольору. Не одну, не дві, а цілу купу. Цей епізод дріб’язкового жлобства став мемом, який назавжди приклеївся до “батька-засновника” Асоціації правників. Але якби ж то проблема була лише в шапках…
Ця людина досі залишається у верхівці Асоціації правників у статусі почесного президента, тож його нинішня діяльність так саме показова як і здобуті у Давосі трофеї у вигляді шапок.
Ось тут на своїй публічній сторінці у Facebook Почесний президент жорстко критикує Європейський союз і виступає категорично проти європейської інтеграції України.
Це далеко не єдиний пост на цю тему.
І ще.
Власне сам Шевченко досить мальовничо заявляє свою позицію щодо ЛГБТ – спільноти.
Цікаві ідеї Почесного президента Асоціації правників (!) України і стосовно боротьби з корупцією. Нагадаємо, саме через корупційні скандали Ігор Шевченко позбувся посади міністра.
А тут він вже фактично погрожує смертю українським екс-президентам. Шевченко сам собі і прокурор і суд. Але зла іронія в тому, що з 1996 року Ігор Шевченко має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю. Він – діючий адвокат.
Це можна демонструвати довго. На своїх сторінках в соцмережах Шевченко не дуже стримує себе. Тому просто зупинимося на двох постах.
Він влаштував для своїй аудиторії безапеляційні опитування, і якщо це не нацизм, то що тоді нацизм?
Отже, Почесний президент Асоціації правників України дозволяє собі відверто шовіністичні та радикальні висловлювання, в тому числі проти Євросоюзу, при цьому Асоціація правників є постійним учасником та партнером різних заходів Євроінституцій, ба більше за гроші Єврокомісії бере участь у, так би мовити, реформуванні судової і правничої системи України.
Ось тут би і запитати Посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову, наскільки для них нормально мати такого партнера як Асоціація правників України.
Авторка зауважує, що Насправді, в Україні важко знайти більш показовий приклад інституційної мімікрії, ніж Асоціація правників України. Ця організація заснована у 2002 році, і по факту являє собою “збірну солянку”, куди входять судді, прокурори, адвокати та політики. Вона декларує верховенство права та прагне стандартів Євросоюзу, але при цьому являє собою дзеркало української корупції, як мінімум.
Щодо максимуму, то структура і діяльність Асоціації правників України ідеально дозволяє змішувати інтереси держави та приватного бізнесу, забезпечуючи максимально сприятливе середовище для “вирішення питань”.
Якщо поглянути на історичну арку цієї організації, стає зрозуміло: це не об’єднання ідеалістів. Тут ми бачимо еволюцію від дрібного шахрайства та марнославства до системного обслуговування олігархату. Від неадекватного “меритократа” Ігоря Шевченка до прислужливого юриста олігархів Миколи Стеценка.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.